Напередодні Всесвітнього дня поезії Вижниччина стала центром духовного єднання митців краю. За круглим столом під промовистою назвою «Поезія, опалена вогнем та болем» зібралися ті, чиє слово сьогодні лікує, надихає та тримає стрій. Особливого звучання заходу додала участь представницької делегації з Путильщини, які привезли до сусідів не лише свої поетичні здобутки, а й живу спадкоємність поколінь.
Серед почесних учасниць зустрічі були знані майстрині слова нашого району: членкиня Національної спілки письменників України Валентина Буняк та поетеса Марія Карапка. Їхні виступи стали справжнім одкровенням, адже кожна строфа, народжена в серці Карпат, сьогодні дихає болем війни та незламною вірою в перемогу. “Люди читали поезії про війну. Люди різного віку з болем пригадували перші дні війни і передавали свої враження у віршах. Такі заходи потрібні,бо на них люди мають змогу висловити свої сокровенні думки про те, що відбувається сьогодні”, – поділилася Марія Карапка.
Літературну ниву Селятинської громади представили Марія Бойчук та Сільва Скидан. Взяла участь у засіданні вчителька української мови та літератури Довгопільського ліцею та керівниця літературного гуртка Олена Слижук. Вона привезла на захід своїх талановитих учнів, демонструючи, що поетичне зерно на Путильщині проростає в надійних руках. Молоде покоління разом із досвідченими митцями творило ту особливу атмосферу єдності, де поезія стає мостом між минулим і майбутнім.
Тема зустрічі «Поезія, опалена війною» – звучала особливо глибоко й болісно. Надзвичайно щемливо було слухати виступи поетів, у яких відчувалася жива рана сьогодення: біль за Україну, за загиблих героїв, за мирних людей, які постраждали від війни. Кожен рядок був пронизаний щирими емоціями, переживаннями та вірою.
Такі події є надзвичайно потрібними, адже не завжди поети можуть знайти розуміння й підтримку у звичному колі спілкування. Побувавши ж серед однодумців, по-іншому дивишся на світ, глибше сприймаєш власну творчість, відкриваєш нові сенси. Це по-справжньому надихає, додає сил і бажання творити далі.
Також серед запрошений був Микола Гасюк – музикант та наставник для юних митців. Він не лише створює авторські пісні, а й майстерно кладе на музику вірші, вдихаючи в них нове життя. Багато його творів присвячено рідному краю та величі Гуцульщини.
Ця зустріч стала простором єднання творчих людей. Бо навіть у найважчі часи творчість залишається світлом, що веде вперед.
Кор. “Карпат”.
