Вже вдруге 1 жовтня цього року громада небайдужих горян та гостей краю зібралася на присілку Горби в Усть-Путилі. Це місце історичної пам’яті, яке вже рік є живим музеєм для відвідувачів. Адже рік тому син репресованої гуцулки і голова Путильського осередку товариства репресованих Микола Штефуряк із однодумцями побудував тут криївку. Саме на тому місці, де у 40-і роки минулого століття вона й справді існувала.
За рік тут побували сотні відвідувачів, серед них – школярі та туристи. Спускаючись в укриття, яке колись слугувало пристанищем для вояків УПА в горах, присутні мимоволі відчувають себе частиною цієї історичної боротьби.
Це найкраща обстановка для проведення уроків краєзнавчої історії. Адже, як пригадувала присутня на заході голова Вижницького районного товариства репресованих і політв’язнів Ольга Аннич, вона теж колись стояла дитиною на різних урочистих дійствах. Тільки не на рідній землі, а в Сибірі, куди потрапила шестимісячним малям. Разом із іншими українцями, які при примусових евакуаціях пройшли пекло на землі, вона добре знає ціну всьому рідному. І, незважаючи на свій поважний вік, понині веде активну громадську діяльність та займає чітку позицію з впровадження справжніх цінностей, постатей та історії в наше сьогодення. Адже діти мають знати справжню історію своєї землі, вивчати справжніх героїв, а не нав’язаних комуністичним режимом.
А голова обласного товариства репресованих Галина Бойко звернулася до освітян із закликом організовувати у криївці уроки історії для школярів Путильщини. Адже якщо молодь не буде активно залучена до процесів відродження нашої історії, то всі зусилля будуть марними.
Священики Православної церкви України провели панахиду за загиблими повстанцями, а також згадали героїв сучасності, які віддали своє життя за Україну. Духовні наставники зазначали, що нинішньому поколінню доводиться виправляти помилки, здійснені українцями на зорі незалежності. Тоді питанню української ідентичності приділили неналежну увагу, внаслідок чого нам сьогодні доводиться реанімовувати національну свідомість, утверджувати українство. А саме криївки є свідками боротьби за незалежність і великої самопожертви сподвижників національної ідеї в горах.
Лунала цього дня пісня з дитячих уст, які просили зупинити війну. Лунав гімн повстанців і гімн України. Високо горами відлунювали патріотичні мелодії багаторічної давності, з якими бійці УПА ішли у бій. Бо краще вмерти, аніж жити в рабстві, а рабство починається з мовчання…
Людмила ФЕДЮК.
