Поважні ґазди-гуцули починали готуватися до косовиці ще взимку, перебираючи господарський реманент. Якщо чогось не вистачало, чи вже щось вийшло з ладу, навесні якраз треба подбати про те, аби все було на місці і в порядку.
Один із необхідних пристосувань для сінокосу в горах – остриви. Саме з них починається пора заготівлі сіна для худоби. Бо такі остриви зазвичай використовують на присадибних ділянках, в саду, тобто в місцях, де мало сонця, і трава довго сохне. Тож коли скошена трава трохи прив’яне, її викидають в остриви. Там травичка сохне, скільки їй треба. У дощову пору також добре виручають такі остриви, бо трава не підгниває так, як би лежала на землі.
Василь Миколайович Олійник із села Гробище за своє життя заготовив сотні отаких остривів. Тому добре знає, як вдало вибрати дерево, як правильно обтесати та коли це найкраще робити. Бо такі остриви зберігаються в господарів багато років. Чоловік вміє змайструвати чи не весь реманент для сінокосу. Кісєта для коси, держаки, граблі, кілі, остриви – все це майструє для горян протягом десятків років. І не лише майструє, а й доставляє на плечах важку ношу до людей по важких гірських стежках.
Тож радимо позаглядати у комірку, чи все у вас є для пори сінокосу. Бо час швидко летить, і літо не за горами. А в Василя Миколайовича ви зможете заздалегідь придбати та подбати, аби все необхідне влітку було під рукою.
Алла МЕРЕНЧУК.
Фото авторки.
