У той час, як Україна продовжує свою боротьбу за існування, за тисячі кілометрів, під теплим італійським небом, мільйони українських дітей та їхніх родин гідно демонструють світу свою ідентичність. Тож III дитячий фестиваль “Ritmi di Pace” («Ритми миру»), який відбувся наприкінці жовтня цієї осені, став справжнім апогеєм, зібравши юних талантів та їхніх натхненників із п’яти великих міст Північної Італії.
Це був не просто концерт, а живий, дихаючий урок патріотизму, організований тими, хто давно живе далеко від дому, але чиє серце навічно належить Україні. Враженнями від дійства з нами поділилася землячка, організаторка однієї з українських шкіл Руслана Бойчук, яка вже кілька десятків років в Італії працює з дітьми та активно допомагає українським захисникам.
Ініціатором такого дитячого фестивалю став Ростислав Кофлик, який разом з Оленою Кім та асоціацією “Мрія” перетворили маленьку мрію в у велике світле свято, що об’єднало стільки дітей, педагогів і родин навколо любові до України. Вперше фестиваль відбувся 27 жовтня 2024 в місті Модена. Другий фестиваль зібрав дітей в м. Болонья в січні 2025 року. Натхненні успішними концертами організатори створили свято втретє.
Атмосфера свята була одночасно радісною та глибоко емоційною. З перших слів ведучих – «Сьогодні ми запалимо ціле сузір’я талантів!» стало зрозуміло, що цей день присвячений надії. Кульмінацією відкриття стало виконання Гімну України професійним оперним тріо “BelCanto” (Світлана Мельник, Анастасія Калиновська та Юлія Мороз). Коли потужні голоси співачок зазвучали у залі, кожен присутній відчув, як італійський простір на мить перетворився на частинку Батьківщини.
Головні учасники фестивалю – це учні українських суботніх/недільних шкіл, які функціонують на ентузіазмі та глибокій вірі в місію. Ці центри є набагато більшими, ніж просто класи – це культурні хаби та волонтерські штаби для української діаспори.
Українська суботня школа при Асоціації “Рідна мова” (Болонья), якій більше десяти років, показала свій рівень: тут плекають не лише культуру, але й академічну успішність. Їхні учні – багаторазові призери конкурсів імені Яцика та Шевченка в Україні.
На сцені юні артисти вразили поєднанням сили та гумору. Пісня “Люди-Титани” від Лайли Гусар та дитячого колективу прозвучала як гімн усім українським захисникам. А танцювально-хоровий колектив зірвав овації запальним танцем “Вареники”, нагадавши, що українська душа вміє не лише боротися, а й святкувати життя.
Школа Болоньї активно співпрацює з італійськими митцями, зокрема, через Міжнародний театральний проєкт та заняття з арт-терапії, результатом яких стали театральні постановки та навіть видана книга “Banda balena”. Вони доводять, що збереження ідентичності – це сучасна творчість.
Суботня школа при асоціації “Надія” працює вже 11 років завдяки підтримці асоціації, очолюваної Роберто Маркетті та Гульнарою Мустафаєвою. Тут дві вчительки – Надія Болтікова та Оксана Бажина передали знання вже близько 90 дітям. Їхня мета проста: навчити дітей читати, писати та розмовляти українською.
Поряд із ними –парафіяльний центр “Світло від Світла”, заснований у 2019 році з ініціативи отця Василя Вербіцького. Центр фокусується на катехизації та плеканні духовних традицій. Їхній колектив продемонстрував глибоку відданість культурі, зачарувавши глядачів танцями “Віночок” та “Український прапор”.
Асоціація “Діаспора Україна Мантова” стала мостом між культурами. Завдяки підтримці Церкви Святого Йосафата, вони створили повноцінний освітньо-мистецький центр, який об’єднав три школи, включно зі школою мистецтв ім. Соломії Крушельницької.
Цей Центр виховує не просто учнів, а майбутніх громадян, і їхні виступи це довели. Юна Еліна Мельник на флейті виконала “Мелодію” геніального Мирослава Скорика, торкнувшись найтонших струн душі кожного. А створений у квітні 2024 року хор “Ясні голоси України” вже співав на великих італійських сценах та у спільних молитвах Єднання народів за мир, ставши справжнім символом надії.
Господарі фестивалю – суботня школа ім. Т. Шевченка в Реджо-Емілії, підкреслили свій офіційний статус: вони співпрацюють з Міжнародною українською школою, що дозволяє учням отримати свідоцтва державного зразка. Це свідчить про глибоку інтеграцію в українську освітню систему навіть за кордоном.
З П’яченци прибув яскравий Хор «Дзвіночки», заснований вже під час повномасштабної війни у квітні 2022 року. Ці діти не лише виступали на сцені Муніципального театру в рамках концерту «Cori per la pace», але навіть виконували дитячі партії у відомій кантаті “Carmina Burana”.
Фестиваль “Ritmi di Pace” став гучним нагадуванням: українська діаспора в Італії не пасивна. Вона щотижня, по суботах, бореться за ідентичність своїх дітей, збирає гуманітарну допомогу і виходить на сцену, щоб світ не забув, хто ми є. На завершення фестивалю, після хвилюючих слів подяки педагогам, батькам та волонтерам, на сцену вийшли усі учасники. Вони разом із тріо “BelCanto” виконали фінальну пісню “Ми з України”.
Кожен виступ, кожен акорд цього дня був частиною великого плану: зберегти Україну у серцях її дітей. І поки лунають ці “Ритми миру”, ми знаємо: вони не дають забути про дім.
Людмила ФЕДЮК.
