Вона приїхала з Харківщини, а знайшла себе — на Путильщині. Сьогодні Діана ЮЗИК — відома в науковому середовищі екологиня, орнітологиня, старша дослідниця, яка вивчає біорізноманіття Карпат і водночас щиро вболіває за громаду, з якою живе поруч.
Її науковий шлях почався з дитячого захоплення птахами. Замість модних іграшок — лупа, зошит і безкінечне спостереження за природою. «Я могла годинами розглядати рослини, спостерігати за комахами, — пригадує Діана. — Ще в школі зрозуміла: хочу не просто вивчати природу, а робити внесок у її збереження». Саме так біологія стала не просто фахом, а покликанням.
Найбільше Діану захоплює орнітологія — наука про птахів. Вона вже понад десятиліття займається екологічним моніторингом у Карпатах, зокрема, на території Національного природного парку «Черемоський». Її дослідження — це не лише польові спостереження, а ще й глибока аналітика, що лягає в основу екологічної політики.
У науковому доробку Діани Юзик — понад 110 публікацій, із яких 20 надруковані в українських і міжнародних журналах, що індексуються в базах Scopus і Web of Science. Захист дисертації, звання старшої дослідниці, участь у редколегіях, рецензування статей, міжнародні конференції — усе це стало частиною її професійного щодення. Та, попри всі ці досягнення, вона залишається неймовірно простою й щирою у спілкуванні. Розповідає: найбільше надихають саме гори — тиша, рух хмар, шелест крил у лісі. І, звісно, сама Путильщина.
Сюди вона приїхала не за призначенням, а… за коханням. «Переїхала після весілля, — усміхається. — Куди голка, туди й нитка. А Карпати полонили мене з першого погляду». Зима, тиша лісу, засніжені хати — тоді вона ще не знала, що ці краєвиди стануть не просто домом, а полем наукової праці. Життя в горах навчило її бачити дрібниці, звертати увагу на нюанси, які досі могли залишитися поза увагою навіть колег. І саме це, каже, стало її перевагою як дослідниці.
«Місцева природа — це живий підручник. Я веду польові щоденники, записую спостереження, а ще з 2023 року активно використовуємо цифрову платформу SMART, яка дозволяє фіксувати дані про біорізноманіття, стан лісів і середовищ існування. Це приклад, як класична наука може взаємодіяти з технологіями», — каже Діана.
Сьогодні вона не просто дослідниця — вона ще й активна учасниця наукової спільноти: членкиня ради молодих вчених при ЧОВА, членкиня секції охорони навколишнього середовища при МОН, співорганізаторка міжнародних конференцій, зовнішня стейкхолдерка програм з біології та екології.
У 2025 році Департамент освіти і науки Чернівецької ОВА визнав її «Кращим науковцем року». Але сама вона каже: найважливіше — це бути містком між знанням і людьми. «Наука — це не лише про кабінети, це про відповідальність перед громадою. Я хочу, щоб дослідження допомагали приймати рішення, формували екологічно свідоме суспільство», — ділиться вона.
Наука й досі не зовсім рівноправна сфера — визнає Діана. Були ситуації, коли доводилося доводити, що ти не менш професійна, ніж колеги-чоловіки. Але вона вірить у роботу на результат і послідовність. «Я системно працюю — незалежно від того, є посада чи ні. І вчуся говорити про свої досягнення відкрито. Це теж підтримка для інших жінок». Вона встигає поєднувати все: дослідження, участь у конференціях, родину, блог, хобі, handmade і… квіти. Догляд за ними, каже, допомагає знайти внутрішню рівновагу. А ще — планування: «Чим більше планую, тим більше встигаю», — усміхається.
Чи бачить вона потенціал на Путильщині? Без вагань — так. «Тут колосальний ресурс — природний, людський, освітній. Треба підтримувати молодь, проводити польові практики, створювати простори для науки й екопросвіти. Головне — бачити цінність у тому, що маємо».
Сьогодні Діана Юзик — не лише дослідниця, а й активна учасниця громади. Вона — приклад того, як наука може бути живою, відкритою, жіночою. Такою, що з Карпат бере силу і віддає її людям.
Людмила ФЕДЮК,
авторка колонки.
