відкрили в Путилі
Пам’ять про захисників, які віддали своє життя за наше майбутнє – це наш щоденний обов’язок і найменше, чим ми можемо вшанувати їхній подвиг. Ціна, яку щоденно платять наші захисники за кожен сантиметр української землі – надзвичайно висока. Це історія, яка пишеться кров’ю, щоб майбутні покоління назавжди пам’ятали її справжню.
Тривалий час вдови та матері загиблих захисників Путильської громади зверталися до органів місцевого самоврядування з проханням встановити Алею Слави загиблим Героям. Оскільки в місцевому бюджеті коштів не було, то керівництво громади організувало благодійний збір серед горян, підприємців, організацій.
Як повідомив заступник голови Путильської громади Василь Гордей, фінансово долучилися керівники та колективи закладів загальної середньої та дошкільної освіти, інклюзивно-ресурсного центру, музичної та спортивної шкіл, працівники культури, колектив НПП «Черемоський», колектив КНП «Путильська багатопрофільна лікарня», народний депутат України Максим Заремський, ТОВ «ПБС», депутати, члени виконавчого комітету та апарату селищної ради, приватні підприємці Василь Пентюк, Микола Андрійчук, Сергій Терен та Петро Кера. Так за короткий термін вдалося зібрати 73 тисячі гривень, за що благодійникам щира вдячність, бо інакше облаштувати та відкрити Алею Слави не вдалося б.
Тож 2 серпня рідні загиблих, жителі громади, активісти зібралися у центрі селища, щоб вшанувати подвиг захисників, запалити свічу пам’яті та вкотре глянути у знайомі та рідні очі, які тепер дивляться тільки з портретів. Сімнадцять відважних чоловіків, які відклали власні справи на потім, відклали мрії, яким так і не судилося здійснитися… Карапка Руслан, Калюжний Денис, Вицига Юрій, Поляк Петро, Мойса Віталій, Іванищук Павло, Дроняк Іван, Куриш Дмитро, Чечул Віталій, Кочирган Павло, Єремійчук Віталій, Коренкович Андрій, Чвиль Юрій, Зеленюк Анатолій, Мендришора Сергій, Скидан Дмитро, Букатко Михайло. У кожного залишилися осиротілі рідні люди – дружини, діти, батьки, сестри, брати… А за день до відкриття Алеї Слави стало відомо про загибель ще одного захисника – Процюка Петра, ім’я якого теж буде викарбуване у цьому місці пошани.
Священики Православної Церкви України та Української греко-католицької церкви, військові капелани освятили це місце пам’яті та здійснили чин панахиди за загиблими воїнами. Священик-капелан Роман Грищук звернувся до присутніх із закликом завжди пам’ятати, завдяки кому ми живемо і працюємо: «Сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять і подвиг тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Наші воїни показали справжню відвагу і жертовність, ставши на захист нашої землі, нашого народу, наших цінностей і нашої віри. Алея Слави Воїнів України – це місце, де ми можемо помолитися за душі наших Героїв, вшанувати їхню пам’ять і надихатися їхнім прикладом. Нехай ця алея стане для нас символом єдності, сили духу та віри в перемогу. Молімося за мир, за перемогу, за нашу Батьківщину. Нехай Господь благословить Україну і дарує нам усім сили йти вперед з вірою і надією», зазначив він.
На відкриття Алеї Слави завітав голова Вижницької РВА Сергій Чеботар. Він вручив рідним Героїв почесні відзнаки “Буковинський хрест пошани та гідності” (посмертно), які підписали начальник Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк та голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко.
Цього дня на площі було людно. Горян об’єднало спільне бажання вшанувати пам’ять Героїв. Багато квітів, лампадок із вогнем, багато сліз… Вихованки та вихованці гуртків Путильського будинку культури, колектив «Рута» виконували патріотичні пісні, декламували поезії. Піднесено лунав державний гімн і тривогою понад горами плинула кача. Неможливо було дивитися без сліз на дітей, які посмертно отримували батькову відзнаку. На матір, почорнілу від горя, на батька, який весь час дивився на портрет свого сина…Це так страшно – втрачати рідних на війні. І так важливо – підтримати цих людей, розділивши їхню втрату на всіх. Бо ми у вічнім боргу перед загиблими захисниками та їхніми родинами.
Людмила ФЕДЮК.
