Жителі Усть-Путильської громади згуртувалися
і успішно розвивають свою громаду
– «Впевнена, що сильна та територіальна громада, де існує єдність». Саме з таким гаслом п’ять років тому я очолила Усть-Путильську територіальну громаду, – каже голова громади Марія Миколаївна ІЛЮК. – І щиро радію, що попри труднощі, соціальну напругу та обставини, ми змогли згуртуватися і показати неймовірний результат. Партнером у цьому для нас виступила Програма USAID DOBRE. Але базовим підґрунтям для впровадження у громаді позитивних змін стала саме активна позиція ГО «Злагода», фінансова підтримка підприємців та небайдужих горян. Бо без зацікавлення зі сторони самих жителів громади жоден донор і партнер не зможе ефективно впровадити дію свого проєкту.
За чотири роки, починаючи з 2020 року, коли Чернівецька область приєдналася до областей-партнерів Програми, а Усть-Путильська громада виграла грант на співпрацю та стала партнером – вдалося зробити чимало. Оцінити масштаби змін та їхній вплив на життя громади 2 вересня прибув керівник Програми USAID DOBRE в Україні Брайян Кемпел. А ще завітали учасники престуру – журналісти з різних областей України, аби перейняти досвід буковинських горян. Вони побували в чотирьох селах громади та відвідали усіх об’єкти, які були створені чи оновлені за підтримки Програми.
– Ми пройшли дуже великий шлях до того результату, який маємо зараз, – ділиться голова ГО «Злагода» Антоніна СКИДАН, яка брала участь у підготовці проектних заявок у 2020 році. – Знали, які неймовірні можливості відкриває співпраця з DOBRE і прагнули залучити їх у нашу невелику громаду. Зауважимо, що допомога, яку надає партнер – це не готівкові кошти, а саме матеріально-технічна база для зміцнення усіх сфер громади.
У спортивний розвиток громади вклали
два з половиною мільйони гривень
Після підписання Меморандуму про співпрацю розпочалося впровадження програми. Це був навчальний компонент. Усі фахівці громади мали можливість пройти ефективне навчання. Просвітницька робота – це вагомий крок до формування спроможної команди активістів, які здатні будувати стратегію розвитку громади, складати плани її впровадження та дієво співпрацювати з донором.
Після того, як всі спеціалісти пройшли навчання, громада отримала перший грант на облаштування сесійного залу в сільській раді меблями, комп’ютерним обладнання тощо. За власні кошти зробили ремонт приміщення і зараз цей зал – один із кращих в області.
Далі координатори Програми запропонували громаді розширити можливості за рахунок економічного компоненту. Тобто самі жителі повинні були вирішити, у якому напрямку вони потребують найбільших змін і розвитку. Щоб опитати якомога більшу кількість населення, троє активістів-спеціалістів із Програми зі спеціальними планшетами відвідали жителів сіл зі опитуванням. У гул-формі люди мали можливість вказати, що їх турбує найбільше, яких змін вони б хотіли та чого очікують. За підсумками опитування найбільше запитів було на створення спортивно-оздоровчого простору у кожному селі громади.
– У навчальних закладах нашої громади і в спортзалах до цього часу не було відповідного спортивного обладнання для занять, що вже говорити про спортивні майданчики, – каже Антоніна Олександрівна. – Тому за цим запитом ми зібрали керівників шкіл, вчителів фізичної культури, активістів і разом із ними визначали, яке саме обладнання будемо закуповувати. А також аналізували, щоб спортивне обладнання було рівномірно розподілене по всіх селах. Для цього орієнтувалися на кількість населення. Відповідно два з половиною мільйони гривень розділили наступним чином: мільйон для Розтоків як найбільшого за населенням села, і по 500 тисяч гривень на Підзахаричі, Мариничі та Усть-Путилу. А ще раніше у Підзахаричах, Розтоках, марини чах та Усть-Путилі за сприяння Програми були облаштовані чотири дитячі майданчики. А самі жителі брали участь у підготовці території для встановлення дитячих карусель та самотужки встановлювали його.
– Коли жителі громади побачили, яке потужне спортивне обладнання прибуло до їхніх сіл, то почали самоорганізовуватися та облаштовувати місця для їхнього встановлення. Перший такий позитивний досвід маємо в Міжбродах, – каже Марія Миколаївна Ілюк. – Для встановлення вуличних тренажерів ми обрали подвір’я колишнього клубу, яке знаходилося в занедбаному, ба більше – знищеному стані. Довкола було неохайно. Але жителі села самі зібралися, впорядкували територію, засклили вікна у приміщенні клубу, пофарбували стіни. І тепер із задоволенням проводять там вільний час разом із дітьми. А колишня депутатка та активістка села Валентина Мазуряк зазначає, що хотіли б облаштувати ще майданчик для дошкільнят. Тож на майбутнє вже маємо ідеї та пропозиції від наших жителів.
Зараз відповідне спортивне обладнання вже отримали ліцеї в Розтоках та Мариничах, гімназії в Підзахаричах та Усть-Путилі. Окрім обладнання для традиційних видів спорту (тенісні столи і ракетки, спортивні мати, гімнастичні елементи, м’ячі для футболу, волейболу та баскетболу, сітки, канати) у школи також закупили оснащення для гри в хокей на траві – флорбол. Відбувається облаштування вуличних спортивних майданчиків, зокрема, воркаутів у Розтоках та облаштування тренажерного залу в Центрі культури і дозвілля села Мариничі. А в Підзахаричах навіть встановили інклюзивну гойдалку для дитини з особливим потребами, яка проживає в селі. Браяйн Кемпел особисто навідався до кожного закладу, щоб переконатися, що їхня співпраця з громадою є ефективною саме для цільової аудиторії – школярів, підлітків та інших спортивно зацікавлених горян.
Молодіжні простори сприяють залучення молоді до розвитку громади
Не меншу увагу в рамках співпраці з Програмою у громаді приділили розвитку молодіжних просторів та можливостей для юних хлопців і дівчат. За слова Антоніни Скидан, це взагалі – один із пріоритетів. Так в 2021 року в Усть-Путилі переформатували сільську бібліотеку під сучасний стандарт. Повністю оновили книжковий фонд, створили старий книжковий фонд поруч, а в бібліотеці облаштували зал для молодіжного простору. Все це облаштовано комп’ютерною технікою, інтернетом та зручними умовами для перебування молоді.
А в минулому році почали роботу над створенням молодіжного простору в Розтоках. Адже там вдвічі більша кількість населення, аніж в інших селах громади. Відповідно молоді люди повинні мати можливість працювати, відпочивати та розвиватися у своєму селі.
Та проблема виникла вже на етапі пошуку приміщення, зазначає голова Марія Ілюк. Спочатку планували переобладнати зал у місцевому будинку культури. Але це єдине місце, де можна збиратися на сходи громадян, організовувати концерти та урочисті події. Тож відмовилися від цієї ідеї. Інший зал – менший, після пожежі, яка відбулася кілька років тому, знаходився в повністю непридатному стані. Здавалося, що цей варіант взагалі не варто розглядати.
Але знову спрацював фактор взаємодії у громаді. Марія Ілюк запросила підприємців села на зустріч, щоб обговорити ситуацію із облаштуванням молодіжного простору. Пригадує, що тоді прийшли Віра Томнюк, Володимир Джуряк, Кирило Нагірняк. Вона спитала у них, бути цьому приміщенню і відповідно – новим можливостям у селі чи ні. Підприємці погодилися допомогти з ремонтом.
Роботи тривали набагато довше, аніж очікувалося. Стіни вже пошкодив грибок, стелі не було взагалі, електрична проводка потребувала повної заміни. Кожен етап обробки стін потребував часу. Донор тиснув з термінами і громада майже втрачала можливість. Але керівництво громади, староста Микола Фіжделюк, директор ЦКіД Валентина Томнюк та підприємці мобілізувалися і 2 вересня відбулося відкриття молодіжного центру «Перехрестя ідей». На обладнання центру Програма витратила 10 тисяч доларів. Передали екран, проєктор, шість комп’ютерів, стільці, столи, меблі, булерян, кавомашину, лінолеум. Нині – це затишний зал, куди із задоволенням навідуються не тільки молодь села, а й старшокласники зі школи для гурткових занять. А натхненні розписи на стіни молодіжного центру виконала техпрацівниця ЦКіД Галина Шемберко з дочкою.
А вже 16 вересня у молодіжному просторі планують перший захід за участі координаторки проєкту.
Спочатку швейна майстерня, а тепер – пекарня
Серед можливостей економічного компоненту Програми громада обрала ті, що принесуть найбільше користі саме місцевим жителям, а згодом – стануть джерелом вливань у місцевий бюджет. Навесні минулого року в Мариничах відкрили швейну майстерню. Тоді староста села Людмила Скидан організувала ремонт приміщення, згуртувала людей, які допомагали матеріалами і коштами. А вже обладнання на 550 тисяч гривень Програма передала в рамках компоненту місцевий економічний розвиток. Нагадаємо, у майстерні встановили п’ять швейних машин, оверлок, прасувальний стіл і праску з парогенератором, розкрійний стіл, примірочну кабінку та професійну автоматичну вишивальну машину вартістю 290 тисяч гривень.
Другий об’єкт, який відкрили на початку вересня цього року – пекарня у Підзахаричах. Облаштувати приміщення під майбутній пекарський цех взялася місцева підприємиця Тетяна Вицига. До цього часу жінка разом із чоловіком займалися підприємництвом в сфері лісопереробки. Але покоління її родини були знаними у селі кухарями. Тож талант до випічки та кулінарії передався і Тетяні. За власні кошти вона відремонтувала приміщення у адмінбудинку старостату, а за кошти Програми закупили необхідне обладнання. Як переконалися учасники престуру, які стали першими відвідувачами пекарні, це справжній осередок автентичної кухні. Адже окрім традиційного хліба, круасанів, булочок, пряників, у пекарні виготовляють ексклюзивний продукт – гуцульський книш. Також пекарня стане місцем проведення майстер-класів для учнів та молоді, які хочуть здобути навички для подальшої професійної діяльності. А ще на перерві школярі можуть забігти за духмяною булочкою з чаєм та посмакувати у затишному залі пекарні, облаштованому під міні-кафе.
– Вже не вперше протягом партнерства Програми з Усть-Путильською громадою її жителі демонструють таку згуртованість, – зазначив під час зустрічі Брайян Кемпел. – Навіть з обмеженими фінансовими ресурсами громада вкотре довела, що саме люди – основний рушій змін та розвитку. (та й по рейтингу співпраці громад Буковини з Програмою Усть-Путильська із 25 учасників увійшла у шість кращих – прим. авт.).
Такої ж думки голова і громади Марія Ілюк. Вона впевнена, що усі позитивні зміни у громаді за останні роки відбулися саме тому, що люди об’єдналися у спільному прагненні зробити кращим кожне село громади, вдосконалити кожну послугу та вкластися у перспективне майбутнє своїх дітей. Тому і мають потужний результат!
Людмила ФЕДЮК.
Фото взяті з офіційної сторінки Програми DOBRE.
