«Карпати» зібрали друзів на 85-річний ювілей
2 червня у нашому медіацентрі було галасливо, зворушливо до сліз та надихаюче. Редакція газети «Карпати» зібрала коло друзів, колег, ветеранів журналістики та надійних партнерів, щоб разом відсвяткувати солідну дату – 85 років із дня виходу першого номера. Цей ювілей став не просто підбиттям підсумків, а яскравою презентацією того, як традиційна паперова газета стає сучасною мультимедійною системою.
Від сорок першого року – до штучного інтелекту
Сьогодні, коли всі аналітики пророкують занепад друкованої преси, «Карпати» демонструють зворотне – трансформацію та інформаційний прорив. Останні п’ять років стали для видання у цьому напрямку ключовими. Наша команда за підтримки партнерів – ГО “Тернопільський пресклуб” запустила сучасний сайт, розвинула потужні спільноти у Facebook та Instagram, почала активніше вести власний YouTube-канал.
Гості свята з цікавістю дізналися, як редакція поєднала папір та цифрові технології. Адже тепер статті на сторінках газети мають QR-коди, які дозволяють читачам через смартфони миттєво переглядати відеосюжети з місця подій. Більше того, щоб не залежати від поштових реформ, з 2024 року в Путилі працює власна кур’єрська доставка газети.
Наші успіхи помітили навіть у Європі, де редакція “Карпат” активно ділилася напрацюваннями та планами із колегами зі Швеції, Люксембургу та Німеччини. А залучення понад 20 міжнародних грантів за останні три роки дало поштовх для найамбітніших планів: розробки мобільного додатка з унікальним 85-річним цифровим архівом та впровадження першого регіонального ШІ-аватара «Вуйка». Серед партнерів, які співпрацювали з “Карпатами” з 2022 року – Програма USAID DOBRE (США), Deutsche Welle Akademie (Німеччина), ВОГО «Волинський пресклуб», ГО «Прес-клуб реформ» та GenderZed, Центр демократії та верховенства права, ГО «Тернопільський пресклуб» , NGO “Detector Media”, Інститут Масової Інформації, ГО «Інтерньюз-Україна», ГО «Платформа прав людини», ГО «Український інститут медіа та комунікації», Академія ПРОМПТО, Fondation Hirondelle та IRMI (Швейцарія), Інститут регіональної преси та інформації , Українська Асоціація медіабізнесу, DMF, Фонд Андерса та Маргарети Андерссон (Швеція), Центр громадянських свобод.
За фінансової і менторської підтримки таких потужних організацій нам вдалося підсилити і матеріально-технічну базу. Зокрема, запустити роботу медіацентру, облаштувати студію для відеозйомки, придбати професійне обладнання для надання поліграфічних послуг широкоформатного друку.
Тож із побажанням подальшого активного розвитку та перспектив, які дозволять газеті відсвяткувати і сторіччя, до присутніх звернувся заступник голови Вижницької РВА Валерій Вятковський. Він підкреслив, що роль газети як перевіреного та надійного інформаційного джерела залишається незмінною у суспільстві. І з нагоди ювілею відзначив журналісток, які багато років розвивають “Карпати” – коректорку Аллу Меренчук та СММ-журналістку Діану Мойсу.
Їхня праця колись – це наш фундамент зараз
Історія «Карпат» ніколи не писалася з чистого аркуша. Весь сучасний злет став можливим завдяки міцному фундаменту, який десятиліттями закладався під невтомний стукіт друкарських машинок та аромат свіжої фарби.
Особливу шану та низький уклін під час зустрічі висловили ветеранам журналістики та колишнім керівникам видання. Вони поділилися теплими, щемливими спогадами про те, як газета доходила до кожної високогірної хати, виховувала покоління і вчила любити рідне слово. Приємно було бачити у стінах редакції тих, хто починали свій професійний шлях з “Карпат” і продовжували в інших редакціях. Це Микола Огродюк, знаний на Путильщині та Вижниччині журналіст радіомовлення, яке тоді працювало у складі редакції. Незважаючи на те, що більшість свого професійного шляху Микола Георгійович пройшов у Вижниці, редакція “Карпат” завжди підтримувала з ним дружні і творчі стосунки. Зокрема, ми систематично друкували його нариси, яких уже назбиралося чи не на добру збірку. А ще цікаві спогади та історії, пов’язані з Путильщиною десятки років тому.
Практично зі шкільної парти за кореспондентський стіл у 1983 році сіла талановита і творча Алла Сумаряк (нині Чечул). Дівчина з задоволенням брала участь у діяльності гуртка юнкора, який тоді активно працював у селах Путильського району. Згодом її помітив редактор Петро Глібчук (відповідальним секретарем тоді була Ірина Повідаш) і запропонував спробувати сили в журналістиці професійно. Тож пані Алла пригадала, як це було – молодій дівчині здобувати авторитет серед досвідчених колег та читацької аудиторії. Але за підтримки старших наставників та великого бажання доносити людям щире і справжнє слово, в неї все вдалося. Згодом дівчина зустріла своє кохання і переїхала на Вижниччину. Саме там вона десятки років працювала у складі редакції “Вижницьких обріїв”. Зараз пані Алла хоч і не працює в журналістиці, але очолює районний осередок НСЖУ та активно долучається до цікавих заходів і подій.
Завітала на ювілей також наша колега – багаторічна журналістка районного радіомовлення Євдокія Григоряк. Вона також починала свій трудовий шлях з редакції газети, тож мала чимало спільних спогадів із колегами того часу. А колишня бухгалтерка Євдокія Чев’юк, яка більше двох десятків років вела фінансові справи, з гумором пригадувала, як колись вдавалося вирішували навіть найскладніші ситуації.
Приємно було бачити й колишніх редакторів та редакторок газети “Карпати” – Людмилу Басюк, Володимира Луканюка, Валентину Буняк. На час роботи кожного і кожної з них випадали свої випробування. Так, Людмила Басюк у 2017 році реформувала газету, яка з комунального підприємства стала незалежним виданням краю. Володимир Луканюк у судовому порядку доводив право редакції отримувати дохід, не будучи платником ПДВ. І “Карпати” стали тоді однією з небагатьох редакцій в Україні, яким вдалося відстояти це право. Валентина Буняк до редакторства більше десяти років була куратором газети, обіймаючи посаду заступниці голови РДА. Тож добре знала усі редакційні процеси та особливості.
А ще більше фотомитей з минулого редакції та сьогодення ми підготували у вигляді фотопрезентації. Вона дозволила кожному гостю зазирнути за лаштунки редакційного життя різних епох та відшукати на світлинах себе.
Надійне плече партнерів
Окрему подяку редакція висловила тим, хто підтримує існування незалежного слова ділом. Адже саме заради передплатників і читачів видання оновлюється, трансформується та планує майбутнє. Уже кілька років поспіль редакція відчуває підтримку корпоративних передплатників, які читають газету цілими колективами. У 2026 році – це КНП “Путильська багатопрофільна лікарня”, Путильський ліцей, Замогильна гімназія, Путильський відділ поліції № 1 та Путильська філія ДП «Ліси України». Тож ми підготували подяки нашим корпоративним клієнтам з надією на подальшу співпрацю.
На зустріч завітав і багаторічний передплатник та друг “Карпат” – директор КЗ “Путильська художня школа” Тарас Ковальчук. Він зазначив, що саме завдяки інформаційній співпраці з виданням йому вдалося за останні роки масштабувати конкурс “В ніч на Святого Миколая”, який вже набув міжнародного статусу. А також популяризувати газету серед своїх учнів, яким завжди приємно знаходити свої прізвища у списках переможців на шпальтах “Карпат”.
Ще одним багаторічним дописувачем видання та позаштатним кореспондентом гуцулів в Румунії та на всіх спортивних дійствах є Віталій Дмитрюк. Як краєзнавець, він зібрав унікальні спогади та історії про життя, традиції та побут гуцулів. І зараз ми спільно працюємо над тим, щоб дати цим історіям нове – цифрове життя.
Офіційна частина свята завершилася запрошенням до невимушеного спілкування за філіжанкою кави. Тут гості обговорювали майбутні плани, ділилися емоціями та робили спільні фото. А наприкінці вечора кожен учасник ювілею отримав пам’ятний презент: фірмовий пакет із номером «Карпат», буклет, сувенірну ручку та особливий таємничий сувій із персональним побажанням від редакції.
І приємним подарунком стало відеопривітання “карпатцям” від колеги з Сумщини Валерія Киверо. Незважаючи на те, що вже більше трьох років він служить в ЗСУ, журналіст постійно дописує нам, ділиться думками, підказує ідеї, організовує благодійні аукціони. Тож ми щиро вдячні за таку активність, яка надихає нас щодня ще більше працювати, аби в тилу пришвидшувати перемогу. Переглянути привітання можна тут:https://www.facebook.com/share/v/1QQ3pue2M4/
85 років – це лише початок. Незважаючи на сивий ювілей, редакція молодіє та оживає. Адже сьогодні в її стінах запрацювала медіашкола, де 15 учасниць навчаються основ журналістики. Ми активно оцифровуємо архів, аби зберегти не лише паперові версії, а й електронний формат. Вже зовсім скоро наші читачі матимуть можливість передплачувати електронну газету та отримувати її, навіть не звертаючись до редакції. А за допомогою сучасних інструментів, зокрема ШІ, ми зміцнимо гуцульський бренд видання, підсиливши його вдалими образами та контентом.
Але все це буде відбуватися лише тоді, коли ми будемо мати вашу підтримку. Допоки ви тримаєте нас у руках, переглядаєте наші сторінки в онлайні та вірите в рідне слово – воно не згасне ніде! Дякуємо, що ви з нами!
Людмила ФЕДЮК.
