Або чому важливо приймати місцеві плани дій 1325
Сьогодення ставить перед жінками нові виклики, вимоги часу диктують потребу шукати рішення та досягати результату. Але водночас жінки не можуть стати рівноправними учасницями усіх суспільних змін, виконуючи тільки представницьку функцію. Не можуть впливати на прийняття рішень, якщо не долучені до цього у підсумковому етапі. Отримані ж можливості діяти – дорівнюють результату.
Сьогодні поговоримо про те, як в умовах повномасштабного вторгнення на локальному рівні жінки ефективно впроваджують безпекові заходи, розвивають громаду і застосовуючи гендерну аналітику, вчаться розуміти потреби кожного її жителя і кожної жительки.
Вирішення безпекових викликів на місцевому рівні
Усть-Путильська територіальна громада – перша громада на Буковині, де забезпечення гендерного балансу, захисту прав вразливих груп, рівноправності чоловіків та жінок у прийнятті важливих рішень включили до пріоритетів розвитку. Як наслідок – прийняли місцевий План дій 1325 щодо виконання Резолюції ради безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року.
Так у грудні минулого року в Усть-Путильській громаді відбулася зустріч із виконавчою директоркою ГО «Центр громадської активності «Синергія» Наталією Батраковою, експерткою Українського Жіночого Фонду Тетяною Медіною та жіночим активом громади. І того ж дня, 1 грудня, місцева ГО «Злагода» підписала Меморандум про співпрацю з Коаліцією «Буковина 1325». Але цьому передував ряд важливих заходів, завдяки яким вдалося чітко окреслити нагальні потреби громади і шляхи їхнього вирішення.
Усть-Путильську громаду очолює Марія Ілюк, більшість освітніх закладів очолюють жінки, у місцевому бізнесі також вагому роль відіграють підприємиці, не кажучи вже про волонтерок, які підтримують захисників та захисниць. Тож нікого не дивує, що жінки беруть активну участь у суспільних заходах і результати їхньої роботи очевидні.
Тож і до створення власного плану дій у громаді підійшли виважено та відповідально. Спочатку створили ініціативно-мотиваційну групу і провели аудит безпеки громади. У результаті чого виявили слабкі місця, які потребують нагального вирішення.
– За підсумками у плані дій ми визначили п’ять стратегічних цілей, – розповідає голова ГО «Злагода» Антоніна Скидан, – на виконання кожної прописані завдання, які громада поставила перед собою до 2025 року. Насамперед маємо забезпечити рівноправну участь жінок і чоловіків у прийнятті рішень щодо запобігання конфліктів на всіх рівнях і в сфері безпеки й оборони. Для цього будемо навчатися за різними короткостроковими програмами, розвивати лідерський потенціал і здатність до ведення переговорів.
Інший виклик, із яким потрібно справлятися на всіх рівнях – здатність запобігати конфліктам. Сьогодні люди вкрай збуджені, роздратовані, тож потрібно володіти навиками спілкування у складних ситуаціях з громадянами. Так спеціалісти місцевого самоврядування, громадські активісти взяли участь у трьох сесіях школи посередництва. У рамках цієї програми пройшли тренінг з адвокації і мобілізації громад: вчилися розв’язувати практичні завдання, як запобігати конфліктам, як реагувати на ці виклики.
Згідно з розробленим планом у громаді наразі працюють над впровадженням психо-соціальної підтримки – створенням громадського центру ментального здоров’я. Тут будуть надавати першу медичну допомогу, здійснювати психічну регуляцію, запобігати емоційному вигоранню внутрішньо переміщених осіб, зокрема – жінок і дітей.
Безпеку в громаді моніторить і поліцейський офіцер громади, який віднедавна працює в поліцейській станції. Він вже провів перші зустрічі з керівниками закладів та установ, активно реагує на запити та звернення.
Внутрішній моніторинг нагальних викликів громад дав результати: за підсумками детальних обговорень та презентації напрацювань найболючішою проблемою визначили поводження з твердими побутовими відходами. А вийнявши проблему на поверхню, почали шукати шляхи вирішення. Підготували проєктну пропозицію «Реагування на безпекові виклики в територіальній громаді» та подали до Українського Жіночого Фонду. Конкурсна комісія Фонду за підтримки Об’єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії відібрала заявку від ГО «Злагода» і це стало поштовхом до реальних позитивних змін у громаді в плані екологічної безпеки.
Позитивних змін чекати довго не довелося. Відеокамери встановили у лютому, а вже у травні у громаді констатують хороші результати. Люди почали відповідальніше ставитися до сплати за вивіз сміття, дотримуватися графіку виносу сміття. Є вже села, наприклад, Шпетки, де жителі зразково дотримуються усіх правил поводження з твердими побутовими відходами. У рамках проєкту також випустили інформаційно-просвітницький бюлетень, який тепер є у кожному дворі. Сумлінним людям – це подяка за дисциплінованість та солідарність, а тим, хто з якоїсь причини ще не сплачує за вивіз сміття – нагадування про те, що тільки згуртувавшись, можна досягти позитивних змін.
Жителі Усть-Путильської громади не збираються зупинятися на досягнутому, попереду ще багато планів. Маленька гірська громада може розвиватися, якщо прислухатися до кожного її жителя і кожної жительки.
Гендерний поступ повільний, але позитивний
Директорка ГО «Центр громадської активності «Синергія» Наталія Батракова, яка стала наставницею та кураторкою усть-путильчан у впровадженні гендерночутливого підходу до вирішення щоденних викликів, радіє за позитивні зрушення у громаді.
– Я вдячна голові громади за те, що вони відгукнулися на нашу пропозицію і прийняли власний план дій 1325, – каже Наталія Борисівна. – Бо поки що це єдиний місцевий план дій в області, не кожен очільник чи очільниця громади бачить для себе важливість і потребу його прийняття. Хоча – це практичний документ, за яким чітко приписано потреби, виклики і запити. Адже хороший план дій – це той, у якому кожен житель і жителька громади можуть побачити відображення свого запиту. Тож наша ціль зараз – сприяти розробленню місцевих планів дій у кожній громаді області. Можливо, вони не будуть мати фінансового підкріплення, але допоможуть зрозуміти, які потреби в кожної категорії жителів і чим можна покращити ситуацію.
Якщо раніше обласний план дій був майже копією державного, а відповідно місцевий мав повторювати обласний, то нині все інакше. У Чернівецькій області наразі прийнятий вже третій план дій і він відповідає саме потребам Буковини. Адже очевидно, що те, що є важливим на національному рівні, можливо, не має такого значення на обласному, тим паче – на місцевому. А дізнатися зсередини, що важливо на певному рівні допомагає проведення гендерного аудиту.
Інша сторона медалі у тому, що люди неохоче говорять про вчинене щодо себе насильство, зауважує Наталія Батракова. Стереотипне уявлення про те, що говорити про насильство соромно, ще існує і з цим потрібно працювати. Експертка 20 років займається подібними питаннями і відмічає хоч і повільний, але позитивний поступ. Тож обласний план дій 1325 передбачає ряд заходів у чотирьох взаємопов’язаних між собою сферах – попередження, захист, участь і відновлення.
Сьогодні ми спостерігаємо, що жінок побільшало у тих сферах, де у мирний час працювали чоловіки. Зокрема, у лавах Збройних сил України. І це не тому, що вони різко вирішили йти служити, просто змінилися зовнішні чинники і вони адекватно реагують на суспільні виклики. Якщо жінки йдуть на курси трактористів, це не тому, що вони раптом захотіли, значить, є потреба. І фінансова сторона – не крайній виклик. Ще у 2010 році ми досліджували, чи реально жінці зробити військову кар’єру. Це був ще мирний період, коли військові отримували невисокі зарплати і чоловіки масово звільнялися з лав захисників. Вже тоді я наголошувала, що служити будуть жінки. Вони більш відповідальні, стійкі і будуть виконувати цю роботу, паралельно підшукуючи іншу, можливо, більш оплачувану.
Зараз виклики для захисників та захисниць змінилися, в умовах війни вони відстоюють цілісність держави. Тому на цьому етапі участі важливо сприяти збільшенню кількості жінок в ЗСУ і в силових відомствах, але на керівних посадах. Щоб діяв паритет думок і пропозицій при прийнятті важливих рішень.
Не менш важлива роль жінок у миротворенні та відновленні. Наталія Батракова констатує, що стандартні переговорні делегації зазвичай складаються на 90% із чоловіків. А ті 10% жінок, які є у складі групи, виконують переважно представницьку функцію і зазвичай не можуть вплинути на прийняті рішення. Тому важливо більше долучати жінок до процесу миротворення. А на всіх рівнях жінки повинні мати можливість пропорційно брати участь у вирішенні важливих державних справ та впливати на суспільні процеси. І як показують реалії, навіть на локальному рівні – на прикладі Усть-Путильської громади – участь жінок у вирішенні завдань приносить очікувані результати.
Людмила ФЕДЮК.
фото з соцмереж
Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом.
