І молода майстриня не лише продовжує їх,
а й готова навчати інших
24-річна Тетяна КУШНІР із Міжбродів – одна з тих майстринь-ентузіасток, яка не лише зберігає, але й адаптує давні гуцульські традиції, даючи їм нове життя у сучасному світі. Її творчий шлях, сповнений пошуків та вдосконалення, і вже має багато яскравих моментів. І завжди цікаво спілкуватися з такими людьми, які закохані у те, що роблять і закохують у свої вироби інших.
Більше 50 нагород за бісероплетіння
З самого дитинства Тетяна була залучена до творчості. Вона згадує, як ще в дитячому віці захоплювалась бісероплетінням, і це захоплення стало фундаментом для подальших досягнень. “Я почала ходити на гурток бісероплетіння «Попелюшка» у Путилі і відразу закохалася в цей вид мистецтва. Моєю наставницею була Інеса Петрівна Майєр. Я понині вдячна за те, що вона навчила мене любити бісер. А завдяки її терпінню та знанням я згодом почала брати участь у конкурсах та займати призові місця”, – розповідає Тетяна. Всього у той період дівчина отримала більше 50 нагород із різних прикладних конкурсів.
Проте згодом на хобі стало залишатися все менше часу, вона готуватися до вступу в університет, адже мріяла стати вихователькою. Тож опанувала цю професію, успішно закінчивши навчання в ЧНУ.
У місцевої майстрині навчилася писати писанки
Далі дівоче серце полонила любов і вона вийшла заміж та переїхала з Путили у Міжброди. Тут і познайомилася з місцевою писанкаркою Світланою Петричук, яка зуміла захопити Тетяну цим дивовижним мистецтвом. Світлана пише писанки вже протягом трьох десятиліть, починаючи з 13 років. “Цей процес мене захопив, тому я почала приходити до Світлани і навчатися. Вона сказала мені, що головне в писанкарстві – це терпіння та правильне вміння тримати яйце в руці. Тільки тоді все вийде”, – згадує Тетяна.
За словами Тані, з часом її писанки ставали все більш витонченими. Вона освоїла традиційні гуцульські узори і навіть почала додавати власні варіації. “Моя авторська писанка – це «Пташка миру», яку я написала і яка стала дуже популярною серед моїх замовників. Її назву придумали мої підписники в TikTok”, –ділиться юна майстриня.
Останні два роки Тетяна активно популяризує писанкарство, зокрема, через прямі ефіри в соцмережах. Вона показує процес створення писанок, дає поради тим, хто хоче навчитись цьому мистецтву. Її трансляції зібрали багато прихильників, а роботи почали продаватися по всій Україні та за кордоном. “Це дуже приємно – знати, що мої писанки знаходять своїх шанувальників в інших куточках світу”, – говорить вона.
– Писанки я пишу тільки перед Великоднем, – зазначає Тетяна. – Пишу наші традиційні повні писанки, які ми запікаємо в духовці. Узори писанок я перейняла у своєї майстрині і трішки урізноманітнила їх, бо кожна писанкарка пише їх по-своєму. Цього року вже розпочала писати писанки на видутих яйцях. Це теж дуже цікавий процес, бо такі писанки можна зберігати довше ніж повні. Найбільш розповсюдженими узорами, які я наношу, є церква, хрест, рушник і зірка. Це ті узори, які є майже на всіх писанках, але виглядають по-різному.
Ставши мамою, повернулася до бісероплетіння
Два роки тому Тетяна стала мамою, народила синочка Артемка. Тож перебуваючи у декретній відпустці мимоволі повернулася до бісероплетіння, яким захоплювалася ще в школі. Творчість стала для неї не лише захопленням, а й важливим способом самовираження та заспокоєння. “Після народження сина я знову згадала про бісероплетіння. Якось я натрапила на фото браслету з бісеру і вирішила відтворити його. І знаєте, в мене все вийшло! Сам процес плетіння став для мене справжнім відпочинком, це допомагало відволіктися від буденних думок”, – зізнається майстриня.
Творчий бізнес Тані з виготовлення бісерних прикрас почав приносити додатковий дохід. Вона відкрила інтернет-магазин, де нині продає свої роботи: браслети, гердани, силянки та багато інших прикрас. “Це не лише джерело доходу, а й радість, бо я займаюсь тим, що мені дуже подобається. Вже більше 100 моїх робіт поїхали в різні куточки України та навіть за кордон”, – розповідає вона.
Мріє проводити майстер-класи для юних майстринь і майстрів
На жаль, творчість не завжди є основним джерелом доходу, тому Тетяна продовжує шукати нові шляхи для вдосконалення. Вона хоче залучити молодь до бісероплетіння та писанкарства, адже ці види мистецтва, за її словами, допомагають тренувати терпіння, уважність і витримку. “Молодь зараз прагне більше українського, тому я дуже хочу, щоб традиції писанкарства не забувалися. Можливо, з часом буду проводити майстер-класи, навчати дітей писати писанки або плести прикраси з бісеру”, – говорить майстриня.
Незважаючи на виклики сучасного часу, Тетяна торує творчий шлях, розвиваючи два напрямки – писанкарство та бісероплетіння. Це не просто хобі чи бізнес. Це справжнє покликання, яке надихає її кожного дня. Вона хоче залишити цей спадок для майбутніх поколінь, адже саме так, через творчість, можна зберегти і передати культурні традиції. Зокрема писанкарство, яке є невід’ємною частиною української спадщини. І її мета – передавати цей скарб іншим.
Людмила ФЕДЮК.
