Невтішна статистика призупинення та повного закриття малих підприємств із початку війни в Україні, в тому числі на Буковині, свідчить про неспроможність протидіяти суспільним викликам. Лише за перше півріччя 2024 року на Буковині призупинили діяльність та закрили її 2500 фізичних осіб-підприємців. Гірські громади Путильщини у цьому плані є особливо вразливими. Адже тут і до війни можливості для започаткування власної справи були обмежені через специфічні географічні особливості регіону і ряд соціальних та економічних умов.
Державні гранти як спосіб реалізувати бізнес-ідею
Відкриття власної справи – це один із альтернативних шляхів боротьби з безробіттям, яке сьогодні досягає високої позначки. Зважаючи на те, що Путильщина втратила статус району, а разом із ним – десятки робочих місць у всіх сферах, люди шукають різні можливості утримувати родини. Як повідомила начальниця Путильського відділу Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості Марія Іванюк, протягом 2024 року на обліку в їхній службі перебувало 414 осіб. А це на 21,14% менше за показник 2023 року. З них 73% безробітних – це жінки.
Вакансій для безробітних на Путильщині небагато – станом на 16 січня за допомогою центру зайнятості тільки два приватні підприємці шукають бухгалтерів. Інша можливість від служби – державні гранти на відкриття власної справи. Так Марія Петрівна зазначає, що отримати до 150 тисяч гривень і відкрити ФОП мо молодь віком до 25 років. При цьому держава не зобов’язує їх створювати нові робочі місця. Через три роки успішної діяльності такі підприємці можуть взяти ще один грант у рамках програми «Власна справа» у розмірі 250 тисяч гривень та працевлаштувати двох осіб. Однак, на Путильщині поки що молодь не скористалася цією можливістю.
Зате за основною програмою «Власна справа» протягом двох років вже 16 підприємців отримали державні гранти та розвивають свою справу. Серед них і ветеран війни Іван Бубульчук, який після звільнення з військової служби вирішив і надалі працювати задля підтримки України, розвиваючи її економічний потенціал. За отримані кошти підприємець закупив обладнання для фудтрака громадського харчування, який зараз працює в райцентрі.
Марія Іванюк підкреслює, що діяльність бізнесів завжди пов’язана з ризиками. Саме тому, маючи ідею, потрібно аналізувати, наскільки вона ефективна та спроможна. У цьому потенційним підприємцям консультаціями та розрахунками допомагають працівники центру зайнятості, у тому числі й фахівець офісу «Зроблено в Україні» у Вижниці (вул. Українська, 94А). Адже, заручившись державною підтримкою, горяни мають повернути її у вигляді сплачених податків до держбюджетів. Тому варто прораховувати ризики вже на першому етапі розгляду бізнес-ідеї.
Ризикнула з’явитися на ринку Путильщини з нетиповими для місцевих гірських громад послугами путильчанка Інна Кошматова. Вона відкрила першу професійну хімчистку в Путилі. Дізнаюся в підприємиці, як народилася ідея і як вона долає наявні ризики.
– Я – мама двох дітей, які дуже люблять малювати, – розповідає Інна, – тож цілком логічно, що дивани у нас розмальовані. Ручними засобами вивести ці забруднення практично неможливо. Спочатку я хотіла замовити клінінгові послуги з Чернівців, але це виявилося дуже затратно. Далі думала над тим, щоб придбати професійний пилосос, проте моя подруга підказала ідею – податися на отримання державного гранту і створити компанію, яка б надавала потрібні послуги усім бажаючим.
Так Інна почала розробляти бізнес-план, звісно, з допомогою фахівців, адже потрібно було розрахувати кожну витрату та потенційні прибутки. Згодом жінка пройшла співбесіду з фахівцями центру зайнятості, де переконала їх у необхідності існування такої сфери послуг у Путилі. А далі Інна розповідає, до чого потрібно бути готовим тим, хто хоче отримати державний грант.
– Перше з чим я зіштовхнулася – у Путилі у відділенні Ощадбанку з минулого року перестали працювати з юридичними особами, – каже вона. – Тож щоб проводити платіжні операції за договорами, потрібно було їхати у Вижницю. Щоразу витрачати цілий день. Взагалі це тривалий період, адже я зареєструвала ФОПа ще в травні минулого року, але працювати почала аж в листопаді.
Наступний етап на якому виникли труднощі – знайти працівників, адже за умовами гранту потрібно було працевлаштувати двох осіб. Виявляється стереотипне мислення існує і сьогодні, люди вважають, що працювати у клінінговій компанії – це принизливо. Хоча це така сама сфера послуг як косметологія, наприклад.
Зрештою Інні вдалося знайти працівниць, спільно з якими вона з 1 листопада минулого року почала надавати послуги з хімчистки м’яких меблів, килимів, генерального та підтримуючого прибирання, миття вікон та фасадів. Поки що не може поділитися спостереженнями, наскільки ці послуги будуть користуватися попитом серед клієнтів, адже у зимовий сезон практично ніхто не замовляє. Роботі не сприяють погодні умови.
Окрема тема – пошук приміщення для складування відповідного обладнання та хімічних засобів. У Путилі з цим непросто, але зрештою Інні вдалося знайти потрібний куток. І ще вона зазначає, що не варто розраховувати, що грантові кошти покриють цілком витрати на відкриття нової справи. Треба мати ще й власні кошти та ресурси. Зокрема, жінка за свій рахунок перед відкриттям справи пройшла відповідне навчання. А ще дуже виручає власний транспорт, на якому вона перевозить обладнання та може відвідувати своїх клієнтів.
Інна налаштована на перспективну діяльність, і вже має схвальні відгуки перших клієнтів. Тож вірить, що її ідея буде корисною для людей та прибутковою для неї.
Підприємці у співпраці з громадою: як це працює?
Однією із складових, яка могла б підтримати існування та створення нового підприємництва з співпраця з органами місцевого самоврядування. Гірські громади не мають значних доходів, аби на місцевому рівні надавати таку підтримку, ба більше – наразі депутати обласної ради надсилають звернення до Кабміну про виділення додаткової дотації громадам Путильщини задля стабілізації фінансово-економічної ситуації. Тож яким чином громади можуть підтримати своїх підприємців або людей, які готові працювати на себе та односельців?
Прикладом є Усть-Путильська громада, яка будучи громадою-партнеркою програми USAID DOBRE, зуміла залучити грантові кошти задля відкриття швейної майстерні у Мариничах навесні 2023 року. У рамках проєкту «Громадські ініціативи для відновлення та розвитку територіальних громад» закупили все необхідне обладнання, включаючи вишивальну автоматичну машинку вартістю 290 тисяч гривень. Як наслідок, тут утворилися п’ять робочих місць для швей та одне для вишивальниці на вишивальній техніці. А ще – у селі з’явилися побутові послуги і жителям вже не потрібно їхати до Путили чи райцентру, або щось підрізати, підшити чи навіть вишити.
Однак наразі тут працює одна швея (ще одна працівниця перебуває в декретній відпустці), бо немає спеціалістів. Щоб обладнання не пустувало, а люди мали можливість працювати у своїй громаді, керівництво усть-путильської громади спільно з ГО «Злагода» вирішили долати кадровий голод. Вони подали проєктну заявку на участь в проекті «Голос громади у місцевому самоврядуванні», який впроваджується у рамках програми Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» за підтримки агентства США з міжнародного розвитку. Так розробили інноваційний проєкт «Креативний коворкінг-простір творчих ініціатив та профорієнтації старшокласників на базі швейної майстерні Мариничівського ЦКіДу».
– Простіше кажучи, ми будемо співпрацювати з старшокласниками та старшокласницями загальноосвітніх закладів громади, – розповідає голова ГО «Злагода» Антоніна Скидан. – Оскільки не всі батьки мають можливість оплатити навчання дітей, чи взагалі відпустили їх у місто, ми дамо їм можливість опанувати корисні навики вже зі шкільної парти. Таким чином діти отримають знання, а громада – потенційних працівників чи працівниць, які зможуть працевлаштуватися до швейної майстерні. Або ж, маючи потрібні навики, після закінчення школи молодь зможе відкрити власну справу і теж розвивати економічний потенціал громади.
У рамках тримісячної програми, яка стартує вже незабаром, у громаді планують провести 19 заходів. Для 45 старшокласників громади будуть проводитися вісім майстер-класів: два – з швейного мистецтва, два – з машинної вишивки, два – з пекарської і кулінарної справа (на базі підзахаричівської міні-пекарні, яка працює у цій же громаді) і два – з деревообробки. Потім будуть практичні заняття – чотири з швейного, чотири – з машинної вишивки.
Окрім того, будуть працювати фокус-групи з ручної вишивки, в’язання гачком і спицями. Наразі серед учнівства проводять опитування, аби проаналізувати вподобання та запити дітей і відповідно до них пропонувати навчання.
Щоб діти мали з чим працювати, у рамках проєкту закуплять робочі швейні та вишивальні набори, проєктор, екран та меблі. Підсумком цього навчального проєкту стане День професії 28 липня (відзначають День кравця), коли всі учасники та учасниці навчальних заходів презентують власні вироби.
– Основна мета проєкту – допомогти дітям зорієнтуватися у світі професій, спробувати себе у ролі певного спеціаліста і визначитися з професією, – каже Антоніна Скидан. – Для громади перевага у тому, що ми таким чином уже готуємо професійні кадри для швейної майстерні та міні-пекарні.
Перше соціальне підприємництво на Путильщині діятиме в Підзахаричах
Міні-пекарня у Підзахаричах – ще один приклад співпраці громади з підприємцями. Адже до 2024 року місцева активістка та підприємиця Тетяна Вицига допомагала чоловікові у бізнесі, займалася волонтерством та громадськими ініціативами. А коли їй запропонували відкрити міні-пекарню у рідному селі – погодилася одразу. Адже вся її родина у багатьох поколіннях були кухарками та кулінарками. Місцеве самоврядування сприяло у виділенні приміщення, а знову ж таки за підтримки Програми USAID DOBRE закупили промислове обладнання, інвентар, меблі.
Подружжя Вицигів за власні кошти відремонтувало приміщення, а Тетяна почала випікати домашній хліб, булочки, круасани, піцу, сосиски в тісті. Справжнім брендом цієї гірської пекарні став гуцульський книш, без якого тепер у громаді не обходиться жодне дійство.
Найчастішими відвідувачами є школярі, адже школа розміщена практично поруч. Тетяна з радістю ділиться досвідом із молодшим поколінням, проводячи тут майстер-класи. Разом із дітьми вони випікають різні смаколики та відправляють захисникам на фронт.
А ще міні-пекарня стане першим соціальним підприємництвом на Путильщині. Адже наприкінці минулого року на сесії Усть-Путильської сільської ради проголосували на надання такого статусу цього закладу. До кінця цього місяця затвердять відповідні положення, за якими міні-пекарня буде працювати надалі.
– В усьому світі соціальне підприємництво – дуже поширене річ, а в нас воно тільки починає розвиватися, – аналізує голова ГО «Злагода» Антоніна Скидан, – тому навіть немає відповідного закону, яким можна б регулювати цю діяльність. Тому ми на рівні громади пропишемо положення відповідно до світових стандартів. Оскільки приватна підприємиця отримала обладнання та приміщення від громади, тож і частково вона буде працювати на забезпечення соціальних потреб громади. Так Тетяна Вицига буде 20% доходу реалізовувати на соціальні потреби односельців. Це можуть бути соціально вразливі жителі старостату, які зможуть безкоштовно обідати тощо. Таким чином ми спрямовуємо підприємницьку діяльність громади на те, щоб місцевий бюджет наповнювався, горяни мали роботу, а всі разом – підтримували одні одним можливими ресурсами. На перспективу у громаді розглядають можливість відкрити точку продажу крафтової випічки, яка стане брендом громади для відвідувачів краю.
Тож, незважаючи на обмежені можливості, у гірських громадах, люди шукають можливості працювати і розвиватися. І як показує досвід, застосовують усі шляхи та способи. Бо у єдності завжди є результат.
Людмила ФЕДЮК.
