Освітня реформа продовжує рухатися. Чи готові наші школи до великого перезавантаження, і що насправді криється за назвою «академічний ліцей»? Поки в освітніх кабінетах столиці малюють карти майбутнього, батьки на Путильщині дедалі частіше запитують: чи не доведеться дітям з віддалених сіл шукати знань деінде та які предмети тепер стануть «зайвими»?
Реформа НУШ виходить на фінішну пряму, і з 2027 року старша школа зміниться до невпізнаваності. Про 3D-принтери в гірських класах, індивідуальні траєкторії навчання та долю теперішніх дев’ятикласників на прикладі Путильської територіальної громади ми поспілкувалися з начальницею відділу освіти, культури, медицини та спорту громади Світланою Горбан.
Кожен із цих закладів має свою географію та структуру. Наприклад, до складу Сергіївського ліцею входять філії у Ріпні та Фошках, де діє ще й дошкільний підрозділ. Путильський ліцей імені Федьковича опікується Рижівською початковою школою, а Дихтинецький має філію – Замогильну гімназію. Загалом у цих стінах сьогодні здобувають освіту 1726 учнів та учениць нашої громади, і саме для них зараз закладається фундамент нової старшої школи.
На запитання, чи можна залишити все так, як є сьогодні, відповідь однозначна – час вимагає нових підходів. Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (розпорядження КМУ від 14 грудня 2016 року № 988-р) в Україні з 2017 року триває системна реформа загальної середньої освіти – «Нова українська школа». І тепер вона виходить на вирішальний етап. Головна мета цих змін – не просто видати атестат, а побудувати сучасну та конкурентоспроможну освіту. Це перехід від звичайного накопичення знань до компетентнісного підходу: коли учень не лише знає теорію, а й розуміє, як застосувати ці вміння у реальному житті.
Саме тому з 1 вересня 2027 року на нас чекає побудова нової освітньої інфраструктури. Це означає формування спроможної мережі, де заклади чітко розділяться за своїми функціями. Школи отримають статус гімназій, які забезпечуватимуть базову освіту, або ж стануть академічними ліцеями. Саме в таких ліцеях діти здобуватимуть трирічну профільну середню освіту в 10–12 класах, що дозволить їм краще підготуватися до дорослого життя та майбутньої професії.
Найбільше дискусій точиться навколо того, що ж таке цей академічний ліцей і чи справді він дасть дітям свободу вибору. Світлана Горбан пояснює: це не просто зміна вивіски, а перехід до профільної освіти для 10-12 класів. Головний акцент тут – на поглибленому вивченні окремих предметів та підготовці до вступу у виші. Це вже не школа для всіх і про все, а свідомий вибір спеціалізації та посилена підготовка до НМТ.
Вже з 1 вересня 2027 року учні зможуть формувати власні індивідуальні освітні траєкторії. Замість виснажливих 14-16 обов’язкових предметів, вони вивчатимуть значно меншу кількість дисциплін, але поглиблено – відповідно до обраного профілю. Це може бути біолого-математичний, філологічний (з вивченням української та іноземних мов) або історико-географічний напрямки. У класах навчатимуться до 30 осіб, що дозволить об’єднувати дітей у групи за інтересами для більш якісного засвоєння матеріалу.
Для багатьох батьків та учнів, які сьогодні готуються до випускних іспитів у 9-х класах, головним є питання: чи доведеться змінювати школу вже зараз? Світлана Василівна запевняє, що перехід до нової моделі буде максимально лагідним. Випускники дев’ятих класів 2025/2026 навчального року зможуть спокійно завершити навчання у своїх рідних закладах.
Міністерство освіти і науки наразі напрацьовує рішення, яке дозволить нинішнім дев’ятикласникам закінчити 10 та 11 класи за звичною структурою, без обов’язкового переходу до майбутнього академічного ліцею. Це робиться для того, щоб шлях до нової моделі старшої школи був зрозумілим і комфортним для кожної дитини та її родини. Водночас сама реформа НУШ не зупиняється: учні, які вже навчаються за новими стандартами, з 1 вересня 2027 року стануть першими ліцеїстами академічного ліцею, де вже за власним вибором та інтересами торуватимуть шлях до майбутньої професії.
Людмила ФЕДЮК.
