У Селятинській територіальній громаді відбулася зустріч представників влади з демобілізованими військовими та рідними захисників у межах проєкту «Одна тема – одна громада – одне рішення для всіх». Таку ініціативу в громадах Путильщини запровадила та реалізувала редакція газети «Карпати» у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу. Метою зустрічі було не лише обговорення наболілих проблем сьогодення та потреб жителів громади, а й пошук конкретних способів вирішення проблемних питань шляхом діалогу за круглим столом. Тож чим саме поділилися родини військових та які пропозиції пролунали від голови громади, представників районної та обласної влади – читайте у матеріалі.
“З рідними військовослужбовців – я завжди на зв’язку”
Загарбницька війна росії торкнулася кожного українця. Але є родини, яким ця війна завдала і продовжує завдавати непоправного горя. У Селятинській громаді 17 Героїв віддали своє життя за боротьбу з окупантом. Одинадцять військових вважаються безвісти зниклими. А два воїни перебувають у ворожому полоні. Для статистики це лише цифри, але для людей – це море пролитих сліз і біль, який не вгамує навіть час.
“Коли трапляється непоправне лихо, я ніколи не залишаю родину сам-на-сам із горем. Мій робочий телефон не змовкає навіть вночі. Бо до кого звернутися людям по допомогу, як не до голови громади… Але це не той випадок, коли людина має просити про підтримку. Це сьогодення, в якому ми всі маємо стати опорою один одному. Тому з рідними військовослужбовців нашої громади – я завжди на зв’язку”, – ділиться нинішніми робочими буднями голова Селятинської територіальної громади Валерій Полянчук.
Сьогоднішні фінансові реалії місцевих бюджетів громад – досить невтішні. Та попри це влада, за можливості, надає матеріальну підтримку родинам військових. У межах програми “Турбота” надається фінансова допомога рідним загиблих захисників, тих, хто в полоні та вважається зниклим безвісти.
У громаді також реалізовується державна програма підтримки ветеранів щодо забезпечення житлом, яка передбачає виплату грошової компенсації на придбання житла для ветеранів війни, членів їхніх сімей та сімей загиблих захисників, які перебувають на квартирному обліку. Фахівець із питань забезпечення ветеранів житлом Олександр Дорош роз’яснив присутнім порядок отримання такої фінансової підтримки від держави.
Чимало є побутових питань, які потребують вирішення на місці. Зокрема, забезпечення дровами населення пільгових категорій. “Реалії такі, що ми живемо практично в лісі, а дрова купляємо за захмарною ціною. Тому ми не перестаємо працювати над тим, аби домогтися від лісової галузі сплати більшої ставки податку. І знизити ціну на дрова для населення”, – додав голова громади.
Громаді потрібен фахівець із супроводу ветеранів
Одне із головних питань, що прозвучало на зустрічі – це потреба у фахівцю із супроводу ветеранів війни і демобілізованих осіб. “Такий спеціаліст має бути в кожній громаді. І найкраще, коли ця людина – колишній військовий, тобто той, хто знає про проблеми військових та їхніх родин зсередини”, – підкреслив учасник круглого столу – начальник управління з питань ветеранської політики Чернівецької ОВА Валерій Вівчарюк.
Серед основних обов’язків фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб – допомога ветеранам та демобілізованим особам в адаптації до цивільного життя після повернення з військової служби. У цьому випадку захисники потребують не просто фізичного відновлення, а й часто професійної психологічної підтримки, допомоги в пошуку роботи, отриманні пільг тощо.
Очільник Селятинської громади розповів, що така штатна одиниця вже введена в структуру територіальної громади а з березня переведено кошти на зарплату. Тож потрібно лише відібрати кандидата на цю посаду, й людина одразу приступить до роботи.
Також Валерій Вівчарюк розповів про спортивну ініціативу управління з питань ветеранської політики ОВА – безкоштовну програму фізичних тренувань для військовослужбовців, ветеранів та учасників бойових дій “Ветеранський спорт: сила духу”.
“Хлопці показують неймовірні результати у цих спортивних турнірах. А найголовніше, вони відновлюють фізичну форму, позбуваються стресу та знаходять однодумців у колі побратимів. Тому в громаді обов’язково треба інформувати людей про такі спортивні заходи для ветеранів та забезпечувати їхню участь у цій програмі, – додав Валерій Іванович.
“Кожна наша поїздка – це ще одна надія, яка губиться у загальних фразах”
Саме так висловлюються рідні захисників, які перебувають вже багато місяців у російському полоні. І це не просто констатація факту, а крик жінок про допомогу. Реальну допомогу, щоб повернути синів додому. Бо вже стільки зусиль і часу витрачено, а втішного результату так і немає. Звісно, серце гріє та думка, що захисники живі. Але в той же час материнські серця стискаються від жаху і невідомості. І безсилля.
“Ми їздимо на всі зустрічі, які організовує координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Але чуємо там лише загальну інформацію, яка нам і так відома. Та кожний учасник таких зустрічей хоче почути конкретну інформацію, що допоможе повернути додому живим і здоровим сина, брата, батька, чоловіка”, – зі сльозами на очах розповіла Стелла Антонівна Бороденко, мати безвісти зниклого військовослужбовця.
Заступник голови Вижницької РВА Валерій Вятковський роз’яснив, як саме працює координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та що конкретно треба робити в тій чи іншій ситуації:
“Якщо хочемо отримати результат, треба робити все можливе. В тому числі й поїздки на такі зустрічі. Бо саме там ви зможете поставити конкретні запитання й вимагати відповіді на них. Окрім того, обов’язково повідомляйте в поліцію про надходження будь-якої інформації щодо військовополонених чи зниклих безвісти. Саме поліцейські здійснюють відповідні пошуково-оперативні заходи, звертаються до спецслужб, у координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими тощо”.
Ще одна учасниця круглого столу, мама військовополоненого Зіна Іллівна Федюк, підняла інше важливе питання – супровід рідних під час таких поїздок. “Ми потребуємо не просто моральної підтримки, хоча й це дуже важливо для кожної із нас. Але ми хочемо мати конкретну інформацію, куди саме і до кого звертатися з того чи іншого питання. Не стояти в довжелезних чергах, не витрачати час та зусилля на марні поїздки, не залишати кабінети посадовців з безнадією і розчаруванням. Тому нам потрібна у громаді людина, яка супроводжуватиме нас інформаційно на всіх етапах щодо повернення з полону наших рідних та пошуку зниклих безвісти військовослужбовців нашої громади. І я розумію, що цією людиною має бути фахівець із супроводу ветеранів, робоче місце на яку вже чекає”.
Конкретні кроки, які вже здійснюють у громаді
Матеріальна підтримка родин військовослужбовців – за допомогою реалізації державних програм та коштів з місцевого бюджету.
Голова громади поінформував учасників круглого столу про те, які наразі діють державні програми для підтримки ветеранів війни, учасників бойових дій, родин загиблих захисників, полонених та зниклих безвісти, демобілізованих військовослужбовців. Представники влади надали всю інформацію щодо діючих програм та як ними скористатися.
Невідкладний пошук кандидатів на посаду фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб у громаді.
Одностайно дійшли висновку, що в громаді вкрай потрібен фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Адже сьогодні ці обов’язки тимчасово виконує адміністраторка відділу “Центр надання адміністративних послуг” Любов Унгурян. І фізично просто нереально сумістити таку зайнятість. Посадовці конкретно описали, яким вимогам потрібен відповідати кандидат. А представники редакції газети “Карпати” зобов’язалися допомогти в розміщенні інформації про пошук кандидатів на цю посаду.
Контакти та конкретні поради рідним військовополонених і тих, що вважаються зниклими безвісти.
У складних життєвих обставинах дуже важливо мати на кого опертися. Навіть якщо це лише інформативно. Але робити крок за кроком – і з Божою допомогою результат обов’язково буде. Головне, знати до кого звернутися з тим чи іншим питанням. Тож представники обласної та районної влади поділилися контактами осіб, до яких потрібно дзвонити родинам військовополонених та тих, що вважаються безвісти зниклими. Та надали конкретні рекомендації, як діяти в цих складних обставинах.
Кожна громада сьогодні зіштовхується з великими викликами. Та долати їх значно легше, коли є взаємодія на всіх рівнях. А кожне рішення починається з обговорення. Тому процитую на завершення слова Валерія Кузьмовича Полянчука, які він адресує жителям своєї громади: “Не залишайтеся з бідою наодинці. Дзвоніть мені, моєму заступнику, іншим фахівцям сільської ради. Приходьте і розповідайте про свої проблеми. Діліться наболілим. А ми зі свого боку забезпечимо вам підтримку та супровід у вирішенні нагальних питань і викликів сьогодення. Бо разом значно легше пережити важкі часи”.
Алла МЕРЕНЧУК.
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду.
