Як виглядає медійне поле Буковини та як локальні видання рятуються в складних умовах
Триває активний період передплати друкованих видань. Показники не радують, бо за відсутності належної доставки газеті не так просто потрапити до читача. Але редакції видань шукають нові шляхи, можливості, випробовують різні способи, аби зберегти свою аудиторію та навіть її розширити. Про те, як журналістам працюється в таких умовах та про особливості роботи місцевих медіа в Чернівецькій області ми поспілкувалися з представницею Нацради у Чернівецькій області Любов’ю НЕЧИПОРУК.
Триває активний період передплати друкованих видань. Показники не радують, бо за відсутності належної доставки газеті не так просто потрапити до читача. Але редакції видань шукають нові шляхи, можливості, випробовують різні способи, аби зберегти свою аудиторію та навіть її розширити. Про те, як журналістам працюється в таких умовах та про особливості роботи місцевих медіа в Чернівецькій області ми поспілкувалися з представницею Нацради у Чернівецькій області Любов’ю НЕЧИПОРУК.
– Пані Любове, розкажіть, яким є медіапростір Буковини сьогодні?
– Наші медійники гідно тримають інформаційний фронт, забезпечуючи буковинців об’єктивною та якісною інформацією різножанрового спрямування та різноманітної тематики. Безумовно, що левова частка всього контенту нині стосується тематики війни, допомоги Збройним Силам України, волонтерської роботи, життя внутрішньо переміщених осіб. Але, поряд із цим, у теле-, радіоефірах, на газетних шпальтах, сторінках онлайн-медіа постійно висвітлюються соціальні питання, освіти, культури, матеріали для дітей.
Медійний простір краю, попри всі виклики і перепони, створені державою-агресором, працює та розвивається: розширюється територія мовлення лінійних аудіовізуальних медіа, розбудовується місцеве радіомовлення, в етерах з’являється новий контент, друковані медіа виходять якісним кольоровим друком.
Медіапростір Буковини сьогодні – це потужна частина інформаційного фронту нашої держави, яка не лише впевнено тримає оборону, а й іде на «штурм позицій ворога».
– Скільки місцевих видань працює сьогодні і чи закрилися деякі із початку війни в Чернівецькій області?
На час воєнного стану реєстрація друкованих медіа обов’язкова. Відтак, у Чернівецькій області, на сьогодні, зареєструвалися 29 суб’єктів у сфері друкованих медіа, які видають 57 газет, журналів, альманахів.
Крім друкованих медіа, на Буковині зареєстровані 4 місцевих телеканали, 6 радіостанцій, 4 онлайн-медіа, 3 нелінійних аудіовізуальних медіа-сервіси, 6 провайдерів аудіовізуальних сервісів, 1 постачальник електронних комунікаційних послуг.
Від початку повномасштабного вторгнення жоден із суб’єктів у сфері медіа, які зареєстровані та працюють на території нашого регіону, не припинив діяльності.
– Як ви можете оцінити роль саме локальних видань для аудиторії та формування медійного поля в цілому?
Вважаю, що локальні медіа сьогодні відіграють ключову роль для аудиторії. Якщо споживач інформації захоче подивитися кінофільм, чи концерт, найімовірніше, він увімкне загальнонаціональний канал. Але у випадку, коли його цікавитимуть місцеві події, а відтак – і новини в Україні та світі, – звернеться до місцевих медіа.
І сьогодні особливо важливо забезпечувати інформаційні потреби мешканців невеликих громад. Адже можливість споживати перевірену інформацію у наш час – це питання інформаційної безпеки держави. Надто багато загроз, які потрапляють до нас саме зі споживанням інформації.
На жаль, нині констатуємо, що не завжди медіаграмотність наших громадян на достатньо високому рівні, щоби безпомилково вирізняти, де дезінформація, або фейк. І якраз тут значення локальних медіа надважливе: саме вони, своєчасно надавши відповідальну та перевірену інформацію, сприяють боротьбі з отим величезним потоком інформаційного непотребу, який щосекунди запускає проти українців російська федерація.
– Що, за Вашими спостереженнями, складає найбільші труднощі та перепони у роботі для локальних медіа сьогодні і якими інструментами можна їх подолати?
Локальні медіа зіштовхнулися з низкою проблем, зумовлених повномасштабним вторгненням росії: фінансові труднощі, нестача кадрів, необхідність бронювання працівників, робота в умовах частої відсутності електропостачання. Особливо скрутним є становище друкованих медіа, які опинилися на межі виживання: у зв’язку з проблемною ситуацією із доставкою газет УДППЗ «Укрпошта», суттєво зменшилася і передплата на тижневики.
Та завдяки фаховому менеджменту, єдності журналістського цеху, участі у різноманітних програмах підтримки, ґрантових проєктах, місцевим медіа вдається долати труднощі, працювати та розвиватися.
– Відсутність якісної доставки преси зіграла ключову роль у зменшенні тиражів. Співпраця з Укрпоштою стає все складнішою. Який вихід із ситуації ви бачите сьогодні?
Розгляд альтернативних кур’єрських способів доставки часописів. Що, власне, і спробувала зробити свого часу газета «Карпати». Досвід «Карпат» може стати в нагоді іншим газетам, які сьогодні шукають альтернативу ланці доставки газети між редакцією та читачем.
– «Карпати» займають особливу гіперлокальну нішу серед буковинських видань. Щоб зберегти та розширити аудиторію, ми застосовуємо різні методи і підходи, зокрема, створили сайт видання та активно працюємо з читачами в соцмережах, популяризуємо електронну версію. Які, на Вашу думку, ще інструменти можна використати, аби зробити медійний продукт цікавішим?
Люди хочуть бачити і читати про себе, про своїх знайомих, сусідів, про відомі для них вулиці, про знайомі місця. І навіть коли йдеться про речі, які відбуваються чи комунікуються на національному рівні, людей цікавить, насамперед, що це означатиме безпосередньо для них, що зміниться саме для них на місцевому рівні, торкнеться їх, чи не торкнеться. Коли є кореляція із місцевими реаліями – тоді це буде цікаво для місцевої аудиторії. Медійний продукт буде цікавішим, якщо максимально залучати аудиторію до створення контенту, до інтерактиву, до висловлення думок.
– Що, на Вашу думку, є родзинкою видання, а над чим варто ще попрацювати?
Читаючи «Карпати», сьогодні ми бачимо успішну газету, яка посіла своє чільне місце в інфопросторі краю. Цікаві та актуальні публікації, збереження культурних та звичаєвих надбань Буковинської Гуцульщини, якісний друк, урахування читацького запиту – те, із чим часопис щотижня виходить до читача. Читача, який чекає на свою газету. Щоб прочитати гіперлокальний контент. Важливо, що ви відповідаєте очікуванням вашої аудиторії, задовольняєте її інформаційні та культурні потреби. Це і є вашою родзинкою. Яку надважливо зберегти.
– Зараз активно триває передплатна кампанія. Що б Ви побажали нашій читацькій аудиторії і чи вірите у те, що за локальними виданнями є майбутнє?
Читачам «Карпат» побажаю й далі обирати якісні медіа, перевіряти інформацію та критично мислити – дотримання цих кількох простих правил убезпечить від впливу дезінформації, а відтак дасть змогу не піддатися на маніпуляції держави-агресора.
За локальними виданнями є майбутнє – в цьому я переконана. Важливо знайти свого читача. Головний маркер для читача сьогодні – це довіра: читають, дивляться і слухають тих, кому довіряють.
Тож турбота про власну репутацію, дотримання журналістських стандартів, забезпечення потреб читацької аудиторії, робота медіа на різних медіа-майданчиках (газета, веб-сайт, соціальні мережі і т.д.) є запорукою для успішного майбутнього локального видання.
– Щиро дякую за розмову, пані Любове, та вірю разом із колегами, що майбутнє в регіональних медіа є, і саме це є надпотужною мотивацією рухатися у професійному полі та працювати і надалі.
Спілкувалася Людмила ФЕДЮК.
