Таке звичне звернення для гуцулів, але не зовсім зрозуміле для приїжджих гостей краю. А в горах нині проживає багато внутрішньо переміщених осіб, які не завжди розуміють місцевий діалект. Тож в Усть-Путильській громаді вирішили виправити ситуацію. І 8 березня ГО «Злагода» організувала посиденьки-зустріч із влучною назвою “Та єк ми си посходили – то собі побудьмо” за підтримки Українського Народного Дому в Чернівцях та Програми DOBRE.
В затишному музеї етнографії та краєзнавства в селі Підзахаричі директорка Підзахаричівської гімназії та знавець гуцульщинознавства Фрозина Томюк провела захопливу екскурсію у світ гуцулів. Було цікаво не лише тимчасово переміщених особам, які проживають в Усть-Путильській громаді нині, а й місцевим жителям, які завітали на тепло розпаленої в печі ватри.
Закохана у світ гуцулів Фрозина Семенівна зуміла закохати у нього й гостей. Зокрема, вона розповіла про традиції та ремесла гуцулів на прикладі місцевих родинних мистецьких шкіл у кількох поколіннях. Адже гуцули – це неймовірні люди і в одній родині поєднуються різні ремесла – вишивання, ткацтво, бондарство чи різьбярство. Як чоловіки-гуцули, так і жінки-гуцулки в усі часи володіли різними талантами і передавали їх у спадок наступним поколінням.
Разом із Фрозиною Семенівною учасники заходу шукали відповіді на поширені запитання та ділилися притрафунками. Слухали захопливі історії про людей, які своєю працею прославили Карпати і Путильщину, зокрема, по всьому світу. Деякі постаті – широковідомі, інші – нещодавно відкриті. Але всі вони приклали колосальні зусилля, щоб про Гуцульщину дізналося якомога більше людей. Також разом із гостями вивчали та аналізували 35 найчастіше вживаних гуцульських слів, за якими можна вивчити місцевий діалект. Для того, щоб присутні гості могли швидше запам’ятати значення цих слів, провела ряд інтерактивних вправ. Це було цікаво, захопливо та корисно. Такими враженнями наприкінці зустрічі поділилися жінки, які тимчасово проживають у нашому високогірному регіоні – Світлана Комарицька, Марина Рябцова, Ніна Чухрай та Оксана Мицканюк.
А справжнім наочним інструментом, який демонструє всю унікальність світу гуцулів стала експозиція у приміщенні музею. Різьблені дерев’яні вироби, портрети відомих гуцулів, їхні життєві історії, знаряддя праці та предмети побуду, одяг та взуття – все це перенесло присутніх у ті часи, коли горяни самі виготовляли все власноруч, гордо позиціонували свою гуцульську самобутність у найскладніших умовах. І приємно, що у гуцулів є послідовники – молоді покоління людей, які вивчають народні ремесла та відроджують забуті традиції.
– Це була неймовірна зустріч, – підсумувала представниця Українського Народного Дому в Чернівцях Наталія Філяк. – Я слухала, затамувавши подих, настільки багата і цікава культура гуцулів. Дякую за цю теплу атмосферу і за те, що я провела день у такому творчому і дружньому колі людей.
