Що таке Україна? Хто такі українці? Такими словами розпочалася зустріч учнів ОЗ “Сергіївський ліцей ім. Л. Кобилиці” з військовим, журналістом, поетом та нашим односельчанином Валерієм Михайловичем Кивером. Всі сьогодні чекають і мріють про перемогу та закінчення війни. Ми, окрім сирен, тут не бачимо війну, але також воюємо. Одні волонтерять, інші проводять акції і допомагають воїнам необхідними речами, продуктами. А ще молитвами. «Молитва, – говорить Валерій Михайлович, – чи не головна зброя воїна. Вона заспокоює, надихає і дає надію вціліти та повернутися додому живим».
Дев’ятикласники з захопленням і задоволенням слухали воїна. Задавали запитання, бо вся розмова була спрямована на національно-патріотичне виховання. Адже діти повинні вирости справжніми українцями, патріотами, захисниками Батьківщини, людьми з великої літери, вільними у незалежній державі. Головна зброя для них сьогодні, яка потрібна їм – це навчання. На полі бою потрібні вміння, розум, ясність ситуації, яка виникла, взаємодопомога, взаємна підтримка один одного. Саме на такі людські та моральні якості акцентували увагу.
Також Валерій Михайлович зачитав власні вірші, в яких закладено мудрість, розум. Вони надихають на дружбу, товариськість, допомогу в скрутну хвилину розуміння того, що життя і Україна – це великі взаємопов’язані речі. Найгірше, сказав Валерій Михайлович, це коли втрачаєш друзів, побратимів на полі бою. Цю біль не описати та не передати словами. Нещодавно кілька авторських поезій були надруковані в літературному альманасі «Безмежні обрії». Таку книжку автор подарував для ліцею. Зі слів Валерія Михайловича, готується до друку наступна спільна збірка “Слова, що малюють світ”, де буде також багато його віршів.
Директорка школи Наталія Петрівна Петрик щиро подякувала воїну, що знайшов час завітати до рідної школи. Вона також продекламувала вірш автора про дружбу та звернула увагу на глибокий зміст віршованих рядків. Наталія Петрівна акцентувала увагу школярів на тому, що дружба – найважливіше у житті для всіх людей. Втратити друга – це наче втратити себе самого. Директорка закладу побажала захиснику перемоги, миру та повернутися живим додому.
Саме такі заходи надихають дітей на розуміння того, що відбувається сьогодні в нашій воюючій державі. Такі зустрічі – це можливість почути живе слово воїна, автора, людини, батька. А таких у нашій державі сьогодні десятки тисяч. Тому герої – поруч, а ми маємо шанувати їхній подвиг та підтримувати у боротьбі.
Марія НЕСТОРЯК,
класна керівниця 9 класу, вчителька української мови та літератури ОЗ «Сергіївський ліцей ім. Л. Кобилиці».
