У рамках заходів із відзначення 140-річчя Українського жіночого руху в Україні медійна громадська організація «Голос Карпат» запустила спецпроєкт «Жіночий портрет Путильщини». Основна мета проєкту – визнати важливість жіночої ролі в місцевих громадах, їхнього внеску в розвиток соціальної, культурної та економічної сфер, висвітлити та подолати стереотипи про роль жінки в традиційному уявленні.
Систематично на сторінках газети «Карпати» будуть публікуватися історії жінок, які так чи інакше вплинули на зміни у суспільстві чи творять їх сьогодні. А найкращий спосіб наблизити цю тему до громад – комунікувати безпосередньо з жителями, починаючи з підростаючого покоління.
Тож 9 грудня заступниця голови ГО «Голос Карпат» Людмила Федюк провела зустріч-презентацію з учнями та ученицями Замогильної філії на тему «140-річчя Українського руху. Нові виклики. Нові можливості». Учасницями заходу також стали директорка філії Галина Олексіївна Труфин та вчительки закладу.
Спільно аналізували, чому й досі залишається актуальним питання «підсвічування» жінки у суспільстві, ділилися міркуваннями, як стереотипне суспільне мислення впливає на самих жінок і як з цим боротися. Розбиралися, чому запитання: «А ти працюєш чи вдома сидиш?» – це пряме приниження жіночої участі в суспільному процесі. І перелічували, скільки перешкод має подолати жінка, щоб довести свою рівність сьогодні. При тому, що формально вона має всі права…
У другій частині заходу спілкувалися з філологинею та поетесою філії Марією Василівною Карапкою. І на прикладі її професійної та життєвої стежини разом із дітьми розбирали, якою багатогранною може бути жіноча роль і в той час ніби невидимою.
Учні та учениці по-новому дивилися на свою вчительку, коли вона декламувала власні поезії. Затамувавши подих, вони слухали розповідь, скільки перепон їй довелося подолати, щоб реалізувати свої творчі плани, залишаючись вчителькою, дружиною, матір’ю. Яким тривалим був шлях до видання власної збірки віршів “Запізніла прорість” у 2010 році й зовсім непросто було відважитися поділитися скоровенним з читачами. А при цьому вона щодня долає чималий гірський шлях, аби звично увійти у клас, посміхнутися і ділитися новими знаннями з дітьми. Тож саме з постаті вчительки-поетеси Марії Карапки і розпочнеться публікування жіночих історій успіху, подолання викликів та боротьби у рубриці “Жіночий портрет Путильщини”
Мабуть, після цієї зустрічі діти іншими очима поглянуть і на своїх матерів, сестричок, знайомих, які ніби й займаються звичними справами, але при цьому є невід’ємною частиною суспільних змін і процесів. Тому залучення дітей до обговорення таких важливих тем, їхнього розуміння і подальшої спільної є запорукою створення нового об’єктивного і гендерно збалансованого суспільства.
Кор. «Карпат»
