Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому на законодавчому рівні забороняються будь-які форми дискримінації.
Дискримінація у сфері праці – це нерівні можливості працівників, наділених рівною продуктивністю, або неоднакове до них відношення з боку роботодавців, суспільства і держави, а також свідоме обмеження прав суб’єктів соціально-трудових відносин, що перекриває їм доступ до рівних можливостей на ринку праці. Сучасна дискримінація у сфері праці не завжди передбачає обмеження за критеріями статі, віку, расової та національної приналежності. Значна частка обмежень при працевлаштуванні пов’язана із невірними уявленнями про ті чи інші хвороби працівників.
Статтею 21 Кодексу Законів про працю України визначено, що будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД заборонена. Фактичний або приписуваний статус ВІЛ-інфікованої особи не повинен бути підставою для дискримінації, що перешкоджає прийняттю на роботу чи продовженню трудових відносин або реалізації рівних можливостей. Також фактичний або приписуваний статус ВІЛ-інфікованої особи не повинен бути причиною припинення трудових відносин. Тимчасову відсутність на роботі через захворювання або виконання обов’язків із догляду, пов’язаних із ВІЛ/СНІДом, слід розглядати так само, як і відсутність через інші причини, пов’язані зі станом здоров’я.
Стаття 6 Закону України від «Про охорону здоров’я» закріплює права та обов’язки громадян у сфері охорони здоров’я та гарантує правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я. Згідно зі статтею 22 Кодексу законів про працю України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу. Стаття 16 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» закріплює захист права на працю та інші соціальні права людей, які живуть з ВІЛ.
Статтею 169 КЗпП України визначені обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій, проведення яких необхідно для визначення стану їх здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб. Проте, жодний працівник не повинен бути примушений до проходження тестування на ВІЛ або інших форм ВІЛ – скрінінгу.
Проходження тесту на ВІЛ має бути добровільним, а його результати конфіденційними. У Рекомендації МОП № 200 щодо ВІЛ/СНІДу та сфери праці зазначається, що тестування на ВІЛ ніколи не повинно використовуватись для відсіювання претендентів на робочі місця, які живуть з ВІЛ, і не повинно ставити під загрозу доступ до робочих місць, безперервність трудового стажу, гарантованість роботи і можливості просування по службі.
Отже, згідно з діючим в Україні законодавством будь-яка дискримінація за ознаками стану здоров’я є неприпустимою. Відповідно, чинне законодавство України не передбачає обов’язкового скринінгу — перевірки на ВІЛ-інфекцію, що також відповідає принципу МОП. Зокрема, стаття 25 Кодексу законів про працю України забороняє роботодавцям при підписанні трудової угоди вимагати в осіб, що влаштовуються на роботу, документи, надання яких не передбачено законодавством, у тому числі особистої інформації про стан здоров’я і ВІЛ-статус. Люди, які живуть з ВІЛ, мають право на рівне ставлення, безпечні умови праці та на підтримку на робочому місці. ВІЛ не передається через дотик, повітря або спільний простір. Дискримінація ґрунтується не на фактах, а на страхах та міфах, які ми можемо подолати.
Більше безкоштовної професійної консультативної допомоги в сфері повноважень Державної служби України з питань праці можна отримати на інформаційному порталі https://pratsia.in.ua/
Параска МИТРОФАН,
головна державна інспекторка
відділу праці Управління інспекційної діяльності
у Чернівецькій області
Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці.
