Проблемою в трудових відносинах між роботодавцем і найманим працівником нині є легалізація зайнятості населення. Останнім часом все частіше доводиться зустрічатися з використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин чи провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. Легалізація виплати заробітної плати та зайнятості безпосередньо впливає на здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, пенсійне забезпечення працівників та наповнення бюджетів усіх рівнів.
Нелегальна зайнятість – це використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин («тіньова» зайнятість). В цьому випадку роботодавець використовує найману працю без укладання трудового договору. Іноді без офіційного оформлення відбувається стажування чи проходження випробувального терміну або здійснюється оформлення працівника на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час. Інколи суб’єкти господарювання платять своїм працівникам дві заробітні плати – офіційну і неофіційну («в конвертах»). Це здається вигідним як для роботодавця, так і для самого працівника, але в результаті призводить до негативних наслідків. Працівники сьогодні не бачать проблем в отриманні «тіньової» зарплати, так як до кишені надходять «чисті доходи», але в майбутньому такі робітники позбавляють себе соціальних гарантій.
Небезпека зарплати «в конвертах» і «тіньової» зайнятості полягає в тому, що до бюджетів та державних фондів не надходять в достатньому обсязі кошти від сплати податків, зборів і внесків, а також в тому, що працівник втрачає страховий стаж для призначення пенсії та при досягненні пенсійного віку не зможе отримати пенсію, розмір якої буде відповідати рівню його реальної заробітної плати та сплачених страхових внесків.
Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно (без укладення трудового договору) або отримуючи заробітну плату «у конверті» працівник повинен чітко усвідомлювати, що він сам позбавляє себе соціальних гарантій:
Позапланові заходи державного контролю: підстави для проведення
Протягом періоду воєнного стану основними заходами в організації державного контролю з питань трудових відносин є аналіз стану дотримання законодавства з питань трудових відносин, неофіційної зайнятості найманих працівників. Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці проводить позапланові заходи державного нагляду (контролю) з наступних підстав:
за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
про виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
в разі настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
За статтею 265 Кодексу законів про працю юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. А до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження. Вчинення таких порушень повторно протягом двох років з дня виявлення порушення — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються.
За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, притягуються до адміністративної (ч. 3, 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення) чи кримінальній відповідальності (ст. 172 Кримінального Кодексу).
За здійснення діяльності без державної реєстрації підприємця передбачена адміністративна відповідальність, а саме — штраф від 17 000 грн до 34 000 грн. Також слід зазначити, що фахівці відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області надалі проводять превентивні заходи у формі відвідувань роботодавців, спрямованих на офіційне оформлення та працевлаштування, детінізацію та легалізацію зайнятості.
Параска МИТРОФАН,
головна державна інспекторка
відділу праці Управління інспекційної діяльності
у Чернівецькій області
Південно-Західного міжрегіонального
Управління Держпраці.
