усе, що треба знати сумлінному роботодавцю
Надзвичайно актуальним і важливим сьогодні є питання легалізації трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником, виплати заробітної плати.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України забороняється допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу працівника в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Варто зазначити, що є непоодинокі випадки прийняття працівників на роботу власниками приватних підприємств та фізичними особами-підприємцями без оформлення трудових відносин під виглядом стажування або випробування (в усній формі), що є порушенням норм чинного законодавства та ознакою застосування нелегальної праці.
Трудовим законодавством передбачено виробниче навчання на підприємстві, в організації, установі, за час проходження якого виплачується заробітна плата в порядку і розмірах, що визначаються законодавством. Стажування проводиться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці. Тому з працівником слід спочатку укласти трудовий договір, потім проінструктувати, а вже потім прийняти рішення про доцільність та тривалість стажування.
Також стажування на підприємстві можуть проходити зареєстровані безробітні особи у формі професійного навчання за направленням територіального центру зайнятості відповідно до поданої заявки роботодавця. На період стажування між роботодавцем та центром зайнятості укладається договір на організацію відповідного навчання, призначається керівник стажування (приватний підприємець чи кваліфікований фахівець з числа працюючих, який має відповідну професійну освіту та досвід роботи за фахом). Власник приватного підприємства чи підприємець є відповідальною особою за дотриманням стажувальниками правил та норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, тощо, відповідно до діючого трудового законодавства. Укладення такого договору є підставою для законного перебування на робочому місці особи, що стажується (найманого працівника) і дозволяє уникнути накладення штрафних санкцій з боку державної інспекції з питань праці. Після завершення стажування роботодавець-замовник, який забезпечував проходження стажування, зобовязаний працевлаштувати безробітного шляхом укладення з працівником трудового договору.
У відповідності до статті 26 Кодексу законів про працю при укладанні трудового договору може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Термін випробування може встановлюватись тільки при прийомі на роботу і тільки за згодою між обома сторонами трудового договору. Відповідно до вимог статті 27 КЗпП України роботодавець може встановити найманому працівнику строк випробування за робітничими професіями не більше ніж на місяць. Одностороннє встановлення роботодавцем умови про випробування є неприпустимим. Така умова не матиме юридичної сили. Встановлення випробувального терміну поширюється виключно на працівників, які офіційно оформлені на роботу.
Протягом періоду воєнного стану основними заходами в організації державного контролю з питань трудових відносин єаналіз стану дотримання законодавства з питань трудових відносин, неофіційної зайнятості найманих працівників. Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проводяться позапланові заходи державного нагляду (контролю) з наступних підстав:
– за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
– про виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
– за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
– в разі настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
За статтею 265 Кодексу законів про працю юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. А до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. У разі вчинення такого порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються.
Також одним із пріоритетних напрямків діяльності відділу з питань праціУправління інспекційної діяльності у Чернівецькій області єорганізація проведення превентивних заходів, спрямованих на поліпшення стану додержання законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення.
Впродовж травня-червня поточного року в рамках ініціативи Чернівецької обласної військової адміністрації з метою зменшення рівня «тіньової зайнятості» та збільшення надходжень до місцевих бюджетів проведено робочі зустрічі з суб’єктами підприємницької діяльності Путильської, Усть-Путильської, Селятинської та Конятинської територіальних громад, в ході яких обговорювались проблемні питання легалізації зайнятості та пропозиції покращення умов для розвитку підприємництва в громадах.
Параска МИТРОФАН,
головна державна інспекторка
відділу праці Управління інспекційної діяльності
у Чернівецькій області
Південно-Західного міжрегіонального
Управління Держпраці.
