Отримали гроші на банківську картку від родича, друга або знайомого — і засумнівалися: а чи не подумає податкова, що це дохід? А чи не заблокує банк рахунок через «підозрілі» перекази? У час, коли фінансова прозорість стає нормою, а банки все пильніше ставляться до руху коштів, такі запитання — не рідкість. Особливо з огляду на те, що з 2024–2025 року фінансові установи дедалі активніше впроваджують ліміти та перевірки для клієнтів, які не можуть документально підтвердити походження своїх коштів. Тож у цій статті розповідаємо, які перекази не оподатковуються відповідно до Податкового кодексу України; які ризики виникають при регулярному отриманні коштів на особисту картку; що варто знати про ліміти банків, фінансовий моніторинг та банківську таємницю; як правильно підтвердити, що кошти — не дохід, а подарунок, повернення боргу чи допомога. А роз’яснює всі ці нюанси ексклюзивно для “Карпат” юристка ГО “Платформа прав людини” Соломія Яременко.
Пані Соломіє, поясніть, чи всі надходження на банківську картку фізичної особи вважаються доходом, який підлягає оподаткуванню? Які надходження не оподатковуються (подарунки, повернення боргу, допомога родичів)?
Стаття 165 Податкового кодексу України містить перелік доходів, які не включаються до оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню. Серед переліку – державна та соціальна матеріальна допомога, пенсія, відсотки, що нараховані на державні цінні папери, аліменти, кошти або майно, отримані платниками податку як дарунок з урахуванням положень Податкового кодексу України (стаття 174 Податкового кодексу України передбачає, що дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав оподатковується за нульовою ставкою, якщо дарунок отриманий від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення), дивіденди, стипендія, якщо її сума не перевищує визначеної кодексом суми, основна сума поворотної фінансової допомоги (фактично повернення боргу, проте необхідно звернути увагу, що поворотна фінансова допомога обов’язково передбачає наявність договору, не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, є обов’язковим до повернення – п.14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України. Тобто аби повернення боргу не оподатковувалося, необхідно дотримуватися цих правил – наявність договору, відсутність нарахування процентів за користування коштами, обов’язковість повернення та інші.
Якщо категорія доходу не підпадає під перелік доходів, які не включаються до оподатковуваного доходу, такі доходи підлягають оподаткуванню.
Чи існує сума, перевищення якої викликає інтерес у податкової служби?
Сукупність факторів можуть вказувати на порушення податкового законодавства, тому на це запитання немає універсальної відповіді.
Водночас, 10 грудня 2024 року кілька великих українських банків (після підписання Меморандуму до нього приєдналася і низка інших банків) підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, що має на меті приведення поточної практики роботи ринку під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів – фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців до вимог законодавства Європейського Союзу.
Так, Меморандум вказує на те, що для клієнтів, які документально не підтвердили свій дохід, та є «високого» рівня ризику встановлювати ліміт на банківські перекази в сумі до 50 тисяч гривень на місяць; для клієнтів “середньогоˮ та “низькогоˮ рівня ризику, відповідно до лімітів та строків поетапної реалізації з 1 червня 2025 року, – у сумі до 100 тисяч гривень на місяць.
Клієнт під час обслуговування має право звернутися до банку із запитом для підвищення встановлено ліміту з обов’язковим наданням документального підтвердження коштів (наприклад, це може бути Довідка ОК-5 чи ОК-7, звітність про заробітну плату тощо).
Які ризики виникають, якщо на особисту картку регулярно надходять значні кошти від інших фізичних осіб?
У контексті систематичних надходжень коштів на карту фізичної особи, у податкових органів може виникнути підозра про здійснення систематичної господарської діяльності з метою отримання прибутку. Себто, регулярне отримання коштів на особисту картку може викликати підозри про те, що особа насправді веде господарську діяльність (надає послуги, здійснює продаж товарів тощо), проте не є зареєстрованою як фізична особа-підприємець (ФОП), не подає податкову звітність (декларації), не сплачує податки. У такому випадку щодо особи може бути здійснена податкова перевірка та у разі виявлення порушення застосовано санкції, що описані у відповіді нижче.
Чи проводить податкова моніторинг рахунків фізосіб? Якщо так — у яких випадках?
Тут важливо розуміти, що станом на зараз Державна податкова служба не має прямого доступу до рахунків фізичних осіб. Це пов’язано з тим, що ст. 60 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачає, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у статті інформація про банк (зокрема й відомості про банківські рахунки клієнтів) є банківською таємницею. Саме тому прямого доступу до рахунків органи ДПС не мають.
Проте є інструменти, які дозволяють ДПС здійснювати моніторинг можливих порушень податкового законодавства. Наприклад, Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, що призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій, перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. Система фіксує кожну розрахункову операцію з касових апаратів та програмних РРО та її деталі, а орган ДПС може використовувати ці дані для здійснення моніторингу та аналізу та виявляти можливі порушення.
Як фізична особа може підтвердити, що отримані кошти — це не дохід, а, наприклад, повернення боргу чи подарунок? Якими документами можна підтвердити «неприбуткове» походження грошей (розписка, договір позики, інше)?
Якщо йдеться про дохід, отриманий членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення в результаті дарунку коштів, майна, майнових чи немайнових прав, такий дарунок оподатковується за нульовою ставкою. У такому випадку особа може, наприклад, надати копії документів, що підтверджують джерела походження коштів від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, тобто потрібно документально підтвердити, як кошти були отримані членом сім’ї, перш ніж надіслані особі (наприклад, кошти є заробітною платою члена сім’ї та були надіслані як подарунок); документи, що підтверджують родинні стосунки; за потреби – інші документи на вимогу.
У контексті повернення боргу, як згадувалося раніше, необхідно надати договір, розписку про отримання коштів, банківські виписки тощо.
Чи варто вказувати призначення платежу при переказах? Що рекомендують юристи?
Призначення надає додаткове розуміння про обставини та деталі платежу, також може допомагати особі пам’ятати походження переказів. Водночас, вказання призначення платежу не є юридичним підтвердженням. У разі потреби банк, наприклад, усе одно попросить надати документи, що підтверджують походження коштів, оскільки вказання призначення немає юридичної сили.
Яка відповідальність настає, якщо фізична особа отримує дохід на картку, але не подає декларацію і не сплачує податків?
Якщо особа здійснює систематичну (не менше ніж три рази протягом одного календарного року – постанова пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3) господарську діяльність з метою одержання прибутку (під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність – ч. 1 ст. 2 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”), проте не є зареєстрованою у встановленому законом порядку як фізична особа – підприємець, не подає податкову звітність (декларації), не сплачує податки з отриманого доходу, щодо неї може бути застосована адміністративна відповідальність, передбачена ст. 164 КУпАП.
Ст. 164 КУпАП містить санкцію за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання – накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто розмір штрафу може варіюватися від 17 000 грн до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (тобто не завжди штраф буде супроводжуватися конфіскацією).
Проте якщо таке порушення вчинено особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або якщо порушення пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах (отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), санкція буде більшою – накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто розмір штрафу може варіюватися від 34 000 грн до 85 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Чи може банк блокувати рахунок через підозрілу активність або великі надходження?
Додаток № 14 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу передбачає, що банк зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням. Тобто банк у разі виявлення підозрілої активності або великих надходжень може заблокувати рахунок клієнта задля з’ясування обставин та отримання додаткових відомостей про надходження.
Додаток № 20 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу містить перелік із 73 індикаторів підозрілості фінансових операцій, і з ними можна ознайомитися для кращого розуміння та інформування. Такі заходи здійснюються банками задля забезпечення реалізації вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.
Як фізособі довести, що вона не веде підприємницьку діяльність, якщо гроші надходять часто?
У кожній окремій ситуації особу можуть попросити надати підтвердження про джерела походження коштів. Наприклад, у випадку надходження коштів у зв’язку із отриманням спадщини необхідно надати засвідчене нотаріально свідоцтво про право на спадщину. Тобто у разі якщо кошти різного походження надходять на рахунок фізичної особи, необхідно надати документи щодо джерел походження коштів, які підтверджують операції за Вашими рахунками.
Як оподатковуються перекази від родичів або друзів? Чи є різниця у ставках податку, якщо це родич першого ступеня?
Відповідно до ст. 174 Податкового кодексу України, дохід, отриманий членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав оподатковується за нульовою ставкою. Відповідно до пп.14.1.263 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, членами сім’ї першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені; членами сім’ї другого ступеня споріднення – рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Тобто у разі отримання переказів від зазначених родичів першого та другого ступеня споріднення, якщо такий переказ є подарунком, оподаткування отриманих грошових коштів не здійснюється. У інших випадках перекази оподатковуються.
Чи оподатковуються надходження з-за кордону? Як правильно задекларувати такі кошти?
Так, у пп. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку. У разі отримання надходжень з-за кордону необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб, а також військовий збір. Сума переказу в іноземній валюті перераховується в гривню за курсом НБУ на дату отримання переказу. У разі отримання переказу з-за кордону особі потрібно врахувати суму міжнародного переказу у річний оподатковуваний дохід та в податкову декларацію за результатами звітного року, а опісля сплатити зазначені податки.
Водночас, у контексті оподаткування переказів з-за кордону існують певні суперечності та різні позиції щодо того, чи і які перекази можуть бути винятками та не оподатковуватися. Тому ризик прийняття рішення несе отримувач переказу.
Як бути, якщо людина отримала переказ із формулюванням «подарунок», але сума велика — наприклад, понад 100 тис. грн?
У такому разі, наприклад, банк може попросити в особи документальне підтвердження джерела надходження коштів. Крім того, якщо отримані кошти не є подарунком від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, що оподатковуються за нульовою ставкою, особі необхідно сплатити податки за отриманий подарунок, якщо подарунок отримано від фізичної особи (ст. 174 Податкового кодексу України).
Які способи мінімізувати ризики непорозумінь із податковою у разі частих надходжень?
З огляду на всі перераховані відповіді, декілька порад можуть стати у нагоді: отримання платежів на рахунки фізичної особи не повинно бути пов’язаним зі здійсненням господарської діяльності – для цього необхідно відкрити ФОП та користуватися рахунком ФОП для отримання платежів, а також надавати податкову звітність та сплачувати податки.
Окрім того, варто мати та зберігати документи, що можуть знадобитися для підтвердження джерел походження коштів (копія договору, документи, що підтверджують доходи дарувальника тощо; це передбачає, що за можливості варто формалізовувати джерела надходжень, наприклад, не просто погодити борг в усній розмові, а мати укладений договір, що підтвердить джерело надходження коштів за потреби).
Щиро дякуємо за детальне фахове роз’яснення цієї важливої тематики.
