у воєнний та післявоєнний час
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожен четвертий – близько 25% всього населення України (близько 10 млн осіб) перебувають у зоні ризику розвитку проблем психічного здоров’я. Зважаючи на те, що відсутні вичерпні дані про поширеність проблем психічного здоров’я через стигматизацію, брак фахівців та обмежений доступ населення до послуг психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ці показники не остаточні та скоріше за все зростатимуть. Війна впливає не тільки на психічне здоров’я, але й погіршує соціальні та економічні умови, які в свою чергу є детермінантами психічного здоров’я. Канадський лікар Брок Чисхольм, перший Генеральний директор ВООЗ, ще в середині ХХ століття сформулював тезу «Справжнє фізичне здоров’я без психічного здоров’я неможливе».
Україна, ратифікувавши цілу низку конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) із безпеки і здоров’я на роботі та взявши на себе зобов’язання наблизити національні норми до стандартів ЄС (в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС), має сприяти безпечним і здоровим умовам праці. Турбота про ментальне здоров’я працівників – це складова безпеки і здоров’я на роботі, а також сталості бізнесу.
Наслідки війни матимуть тривалий вплив на ментальне здоров’я населення, що працює, а також на молоде покоління, яке ще має вийти на ринок праці. Тому підприємствам і організаціям потрібно буде не тільки забезпечити підтримку психологічно здорового робочого середовища, а й постійно вдосконалювати й посилювати цю підтримку.
Проблеми психологічного й соціального характеру впливають на людину, трудовий колектив та бізнес, підвищений ризик нещасних випадків на роботі, створюють напружену атмосферу в колективі. Психосоціальна підтримка є невід´ємною складовою безпеки та здоров’я на роботі, адже увага до можливих психосоціальних ризиків і турбота про ментальне здоров’я працівників позначається на продуктивності праці, а значить і на сталості бізнесу.
Психологічно здорові працівники – ознака здорового робочого середовища. Організації, які надають психосоціальну підтримку, виявляють свою готовність до дбайливого ставлення до працівників та визнають, що їхнє емоційне та психологічне благополуччя має прямий вплив на продуктивність та якість виконаної роботи. Психосоціальна підтримка повинна враховувати ризики і виклики, пов’язані з роботою.
Одним із основних факторів ризику поганого стану психічного здоров’я, пов’язаних із роботою є міжособистісні стосунки на роботі. Наприклад, соціальна чи фізична ізоляція, погані стосунки з безпосередніми керівниками, міжособистісні конфлікти, неадекватна поведінка на роботі, відсутність соціальної підтримки (уявної чи фактичної); булінг, мобінг (цькування); агресія на мікрорівні.
Які ознаки психологічних проблем є сигналом для раннього втручання і запобігання дистресу
Якщо ознаки та симптоми психологічних проблем добре зрозумілі, це може спонукати до раннього втручання, а, значить, і запобігання розвитку дистресу. Обмін інформацією про ментальне здоров’я також може допомогти співробітникам виявляти ознаки, особливо ранні, у себе та шукати підтримки. Типовими ознаками ймовірних психосоціальних проблем можуть бути зміни в поведінці та емоціях, які не були характерні для людини раніше. Наприклад, зниження продуктивності праці; соціальна замкнутість; дратівливість, агресія; надмірна пильність; труднощі з концентрацією уваги; відволікання та розгубленість (часті помилки у виконанні роботи); зловживання психоактивними речовинами (алкоголь, нікотин та інші засоби).
Цілі програми психосоціальної підтримки на робочому місці:
– посилити позиції роботодавця, профспілки як лідера, орієнтованого на добробут працівників;
– навчити працівників розпізнавати ознаки психологічних проблем для запобігання появі важких психічних і поведінкових наслідків;
– навчити методів управління стресом та навичкам психологічного відновлення.
– запобігти емоційному та професійному вигоранню;
– навчити працівників навичок надання першої психологічної допомоги (ППД).
– надати доступ до зовнішніх ресурсів фахової психологічної допомоги;
– стати більш відкритими до розмов про ментальне здоров’я та ініціатив щодо психосоціальної підтримки на робочому місці.
Психосоціальна підтримка на робочому місці має ґрунтуватися на політиці, яка включає чіткі й зрозумілі для кожного працівника повідомлення про те, що психологічний добробут кожного працівника й працівниці має пріоритетне значення. Це чіткий план дій, стратегія та система заходів.
Письмова політика – це гарний спосіб розпочати розмову про ментальне здоров’я та продемонструвати підтримку керівництва. Це інструмент, який інформує про можливості, гарантує захист та демонструє те, що психосоціальний добробут співробітників – найбільша цінність. Дослідження показують, що переважна частина персоналу може не знати про існування політик на робочому місці, тому наступним кроком після написання політики є ознайомлення з нею всіх співробітників підприємства.
Письмова політика психосоціальної підтримки підприємства відображає такі принципи і дії: психічні проблеми такі ж важливі і невідкладні, як і фізичні; регулярна комунікація та підтримка з боку керівництва; підтримка та адаптація працівників, які повертаються після травми; комунікаційні канали для груп самопідтримки, обміну інформацією, відгуків та пропозицій тощо; навчання керівників структурних підрозділів розпізнавати ознаки психічних проблем та відкрито розмовляти про психічне здоров’я із працівниками; доступ до отримання безоплатної або пільгової допомоги з медичних та психологічних послуг; заборона стигматизації та дискримінації у зв’язку із проблемами здоров’я фізичного та психічного характеру; керування психосоціальними ризиками (попередження, усунення та мінімізація) шляхом ідентифікації та оцінки психосоціальних небезпек на робочому місці; підтримка психічного здоров’я на роботі (інформування, тренінги, інструменти для самооцінки емоційного стану, організаційні зміни, кімната для відпочинку тощо.
За ініціативою Путильської громади у січні-лютому представники італійської гуманітарної організації MEDU провели тренінги у рамках проєкту “Охорона здоров’я та психологічна і психосоціальна допомога”. У заходах із впровадження практик психосоціальної підтримки на робочому місці, що відбулася у рамках проєкту, взяли участь фахівці закладів освіти, первинної сімейної медицини, соціальної сфери, місцевого самоврядування громади. Учасники зустрічі опрацювали методи збереження фізичного та ментального здоров’я, психосоціальної підтримки, у тому числі, у робочих колективах; поняття стійкості, професійного вигорання та вікарної травми; вплив перенавантаження та якості роботи на працівників; як опановувати техніки саморегуляції; як дбати про свій емоційний стан та власне психічне здоров’я; методи управління стресом та практичні навички психологічного відновлення, тощо.
Більше безкоштовної консультативної допомоги як зберегти ментальне здоров’я та психологічну стійкість можна отримати на інформаційному порталі https://pratsia.in.ua
Параска МИТРОФАН, головна державна інспекторка
відділу праці Управління інспекційної діяльності
у Чернівецькій області
Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці.
