шлях до добробуту працівників та сильної організації
28 квітня в Україні, як і у всьому світі, вкотре відзначається день охорони праці. Міжнародна організація праці (МОП) обрала тему, яка ще декілька років тому здавалася другорядною, а сьогодні вийшла на перший план: “Сприятливе психосоціальне робоче середовище: шлях до процвітання працівників та сильної організації”. Тож чому МОП обрала саме цю тему?
Психосоціальні фактори – це те, як ми працюємо: навантаження, робочий час, чіткість обов’язків, підтримка керівництва та справедливість процесів .
Раніше ми звикли, що охорона праці – це каска, спецодяг та захист від “фізики” та “хімії”. Але МОП наголошує: негативний психосоціальний вплив – такий самий фактор ризику, як і незахищений верстат. Його ігнорування веде до втрати продуктивності, зростання травматизму та вигорання. Світ визнав: безпека – це не лише ціле тіло, а й здорова психіка.
Психосоціальне робоче середовище визначається тим, як роботу планують, організовують та як нею керують. Психосоціальні фактори, як-от навантаження та робочий час, чітке визначення обов’язків, самостійність, підтримка та справедливі й прозорі процеси істотно впливають на те, як людина сприймає роботу, а також на безпеку, здоров’я та продуктивність працівників.
Коли психосоціальні фактори негативно впливають на працівників, вони стають факторами ризику, і їх потрібно враховувати та контролювати нарівні з фізичними, хімічними та біологічними факторами, щоб забезпечити безпечні та здорові умови праці.
Тема 2026 року для України – про визнання нової реальності. Ми не можемо ігнорувати психологічний стан працівників, які щодня балансують між роботою, тривогами та втратами. Турбота про ментальне здоров’я стає таким самим елементом виробничої безпеки, як і евакуаційні виходи.
Що це означає на практиці? Створення сприятливого середовища – це не обов’язково запрошення штатного психолога (хоча це добре). Це насамперед:
– чіткість. Коли працівник розуміє свої обов’язки і не боїться “сюрпризів”.
– підтримка. Коли керівник проявляє емпатію, а не тиск.
– безпека говорити. Коли можна сказати про втому чи проблему без страху бути звільненим .
Психосоціальна підтримка на робочому місці є надзвичайно важливою для забезпечення здоров’я та добробуту працівників і, зокрема, позначається на продуктивності праці, сталості бізнесу. Вона включає в себе різні заходи та практики, спрямовані на зменшення стресу, підвищення самопочуття та підтримку психологічного благополуччя співробітників. Психосоціальна підтримка на робочому місці полягає в тому, щоб допомогти людині розкрити свій внутрішній потенціал, розвинути механізми подолання стресу та підвищити стійкість до нього. Вчасно та якісно надана психосоціальна підтримка може допомогти відновитись після кризової події значно швидше та мінімізує ризик виникнення серйозних психологічних проблем. Щоб психосоціальна підтримка співробітників була не фрагментарна і реактивна, а носила профілактичний характер і відбувалася на постійній основі, потрібна відповідна політика і програма заходів в рамках цієї політики.
Одним з основних аспектів психосоціальної підтримки є створення здорової та підтримуючої робочої атмосфери. Це можна досягти шляхом створення комунікативної та відкритої культури, де співробітники вільно можуть висловлювати свої думки, ідеї та обговорювати свої проблеми.
Другим важливим аспектом є забезпечення доступу до психологічної підтримки. Багато організацій надають можливість консультацій з психологом, який допомагає працівникам управляти стресом, вирішувати конфлікти та покращувати їхні навички самоуправління. Це може бути індивідуальні консультації або групові тренінги з психологічного розвитку.
Також важливим аспектом психосоціальної підтримки є сприяння балансу між роботою та особистим життям. Це може включати гнучкий графік роботи, можливість відпусток та відпочинку, а також програми фітнесу або здоров’я на робочому місці. Забезпечення можливостей для відновлення та відпочинку допомагає зменшити втому та підвищує ефективність роботи.
Нарешті, психосоціальна підтримка повинна враховувати ризики і виклики, пов’язані з роботою. Це може включати ідентифікацію потенційно шкідливих чинників, які можуть вплинути на психологічне здоров’я працівників, і прийняття заходів щодо їхнього усунення або зниження. Наприклад, це можуть бути тренінги з управління стресом, інструкції щодо безпеки та здоров’я на робочому місці, а також механізми зворотного зв’язку для співробітників.
Усі ці заходи психосоціальної підтримки сприяють створенню здорового та продуктивного робочого середовища та допомагають працівникам впоратися зі стресом, покращують їхнє самопочуття, сприяють розвитку позитивних взаємин між колегами.
Більше безкоштовної професійної консультативної допомоги в сфері повноважень Державної служби України з питань праці можна отримати на інформаційному порталі https://pratsia.in.ua/, а також на офіційному сайті Держпраці України.
Параска МИТРОФАН,
головна державна інспекторка
відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності
у Чернівецькій області
Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці.
