захист для тих, хто сьогодні береже нас
Активна фаза війни триває. Законодавство стосовно захисту та підтримки військовослужбовців та їхніх сімей постійно оновлюється. Тож українцям складно розібратися у своїх правах, пільгах та можливостях. А кожен, хто бере чи брав участь у війні, хоче бути почутим.
Тому на державному рівні розпочалася реалізація державної політики у сфері соціального захисту членів сімей загиблих Захисників та Захисниць України та членів сімей учасників бойових дій, ветеранів та членів їхніх сімей. А на районному рівні утворили відділ з питань ветеранської політики. Наразі фахівці новостворених структур опановують законодавство та напрацьовують досвід, аби допомагати тим, хто звертається. Про особливості роботи та труднощі, які виникають у процесі, спілкуємося з головним спеціалістом відділу ветеранської політики Вижницької РВА Олександром ПИЛИП’ЮКОМ.
Новий відділ утворився 1 жовтня минулого року, а Олександра Володимировича призначили на цю посаду невипадково. Хто краще може зрозуміти військових та їхні родини, як не людина, яка особисто брала участь у військових діях, має поранення та досвід проходження різноманітних процедур для отримання пільг. У лютому 2015 року Олександр Пилип’юк був мобілізований до ДПСУ, а в квітні – направлений до Луганського прикордонного загону. Там проходив службу в АТО до кінця грудня 2015 року. У зв’язку з травмою, яку отримав під час виконання службових обов’язків, має статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Тож наразі вважає своїм не лише професійним, а й людським обов’язком допомогти іншим людям, які пройшли пекло війни, повернутися до цивільного життя та не розчаруватися у сьогоденні.
– Державна підтримка військовослужбовців та їхніх родин має бути комплексною, це стосується як матеріальних компенсацій, так і психологічної реабілітації, – роз’яснює Олександр Володимирович. – Взагалі основним завданням відділу є реалізація ветеранської політики, а основною ідеєю – соціальна адаптація військових у цивільному житті. Перш за все йдеться про психологічну реабілітацію, але наразі її впровадження триває. Інше наше завдання – вшанування пам’яті загиблих та підтримка їхніх родин. Цим питанням ми займаємося разом із районною військовою адміністрацією, територіальними громадами. А паралельно злободенні, наболілі проблеми, з якими люди по факту й не знають, куди звертатися. Ряд із них – дотичні до основної діяльності відділу, але в міру можливостей намагаємось допомогти (скласти звернення, написати заяву до відповідних структур тощо).
Проте Олександр Володимирович разом із колегою Оленою Степанівною Дроняк вивчають шляхи, як допомогти людям всіма можливими способами. Зокрема, визначили перелік служб та структур, куди допомагають спрямовувати звернення, пакети документів для отримання пільг тощо.
– Найбільш актуальне питання сьогодні – отримання соціального захисту. І хоча у законі все прописано просто, на практиці отримання пільги потребує ретельної підготовки. А саме – зібрати відповідний пакет документів, – аналізує головний спеціаліст. – Мова йде про перелік пільг для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, отриманою внаслідок війни, членів сімей загиблих. Багато моментів, зазначених законом, сьогодні складно реалізувати. Зокрема, право на отримання земельної ділянки (під час війни в Україні не видають землю), право на житло. Найлегше оформити пільги на сплату комунальних платежів. Адже відповідні державні служби займаються цим питанням з 2014 року, тож за десять років узгоджені та спрощені усі процедури.
Складніше – оформляти виплати членам родини загиблих, встановлювати коло родичів. Іноді правові суперечки доходять до суду. Адже є родини, де подружжя проживало разом, але не перебувало в офіційному шлюбі. Або навпаки, були одружені, але не проживали разом. Чи загиблий був утримувачем рідних, батьків, наприклад.
Також складно з оформленням пільг для діючих військовослужбовців. У роботі керуємось цілим переліком законів України та постанов КМУ. Законодавство постійно оновлюється, тому щоб уникнути непорозуміння серед населення щодо отримання пільг та гарантій держави, постійно вивчаємо їх Зокрема, коли люди звертаються з запитом щодо отримання однієї пільги, а виявляється, що вони вже отримали іншу і не можуть претендувати на ще щось.
Наразі доступ до відповідних реєстрів відкривають і для ЦНАПів. Тож, наприклад, оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни чи членів родини загиблого військовослужбовця можна звернутись до Центру, або ж через державний портал Дію. У відділі з питань ветеранської політики РВА людям роз’яснюють, як це зробити, куди звернутися і що для цього потрібно.
Найболючішими є звернення рідних військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають в полоні. Зокрема, мати зниклого безвісти військового вже понад рік звертається до усіх структур. Відповідей багато, але конкретно встановити його місцезнаходження й досі не вдалося. У відділі ветеранської політики вивчають, куди ще можуть спрямувати її звернення, аби отримати інформацію про сина. Олександр Володимирович каже, що це найбільш вразлива категорія, як і поранені військовослужбовці та родини загиблих. Зокрема, на Путильщині з початку 2022 року вже загинули 49 захисників, і їхні родини потребують постійної уваги і допомоги з боку держави.
– Це люди, яким потрібна підтримка і на ментальному, і на фізичному рівні, – каже він. – Незважаючи на те, що наш відділ працює більше пів року і всю робочу базу доводиться створювати з нуля, ми намагаємося допомогти кожному. Бо нема таких проблем, які нас не стосуються. Однак що стосується пошуку людей, то в поліції є більше можливостей для надання інформації, ніж у нас. Також готуємо звернення на «гарячі лінії» Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів України, Міжнародного Червоного хреста.
Тож підсумовуючи напрямки роботи відділу, Олександр Володимирович аналізує, що наразі вони займаються вирішенням першочергових питань матеріальної підтримки звільнених військовослужбовців та їхніх родин, та реалізації їхніх прав. Однак, після завершення війни найбільш актуальним питанням ветеранської політики постане питання соціальної адаптації захисників та вшанування пам’яті загиблих.
– Розуміємо, що коло звернень і проблем буде збільшуватися, а ми як представники держави маємо допомагати людям їх вирішувати, – каже Олександр Пилип’юк. – Тому у планах – розширення нашого відділу, бо двом фахівцям не впоратися. Зараз ми активно співпрацюємо з територіальними громадами, бо наші захисники не мають відчувати себе покинутими у суспільстві, яке захищають.
Людмила ФЕДЮК.
До теми
Контакти зв’язку для військовослужбовців та їхніх родин
Єдина ветеранська лінія – 0800505217. Працює з 08.00 до 20.00 (щодня).
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими – 0800200606 (пн – пт з 10.00 до 16.00). Фахівці Центру допоможуть рідним та близьким оборонців України:
– отримати інформацію щодо юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням воїна у полоні;
– отримати консультації щодо державних соціальних зобов’язань, гарантованих у випадку потрапляння в полон;
– перевірити відомості про облік полоненого у базі даних Національного інформаційного бюро (НІБ);
– отримати психологічну підтримку.
Регіональне представництво Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин при МВС в Івано-Франківську (представник Пасічник Наталія Миколаївна) – 066-069-72-71. Львів – Самарчук Микола Володимирович (050-694-84-23).
Національне інформаційне бюро – 16-48, 044-287-81-65.
Об’єднаний центр з питань полонених, незаконно позбавлених волі осіб, а також зниклих безвісти при СБУ – 067-650-83-32, 098-087-36-01.
