На підставі змін, внесених Законом № 4352, Державна служба з питань праці та її територіальні органи матимуть право з 1 жовтня 2025 року проводити позапланові інспекційні перевірки під час воєнного стану за заявою працівника або профспілки про випадки мобінгу (психологічний тиск, цькування, приниження гідності).
Правове регулювання мобінгу
Мобінг (цькування) є актуальним соціальним явищем, яке притаманне трудовому праву і є законодавчо визначеним правовим явищем. Мобінг слід визначати як одну з форм дискримінації, що проявляється через утиски працівника. Визначення терміну «мобінг» в Україні викладено у статті 2-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).
Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації. У тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Таким чином, ознаками мобінгу є систематичність, тривалість в часі, умисність, дія або бездіяльність, психологічний та/або економічний тиск, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, приниження честі та гідності працівника, інші дії, що негативно впливають на працівника. Важливим є наявність одночасно кількох таких ознак.
Невидимий тиск: у чому полягає мобінг
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є: створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги); безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів, має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця); нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту; нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень); необґрунтований, нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням). Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
Горизонтальний, вертикальний та інші прояви мобінгу
За суб’єктом вчинення мобінг може бути одноособовий (вчиняється одним працівником або керівником) та колективний (вчиняється колективом працівників, частиною трудового колективу) За цільовою спрямованістю: по вертикалі – «босінг» (застосовується роботодавцем або безпосереднім керівником) та по горизонталі (застосовується іншими працівниками). Відкритий мобінг – крайня ступінь мобінгу: знущання, глузування, образи, псування майна, документів тощо. Латентний мобінг – тиск відбувається у прихованій формі: інформаційний вакуум, ізоляція, мінімум або відсутність неформального спілкування, приховування важливої для роботи інформації тощо Ейджизм – дискримінація за віком, коли вважається, що вік особи, яка вчиняє дискримінацію, є нормальним, а вік особи, щодо якої вчиняються дискримінаційні дії – відхилення.
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
Роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (стаття 141 КЗпП України).
Роботодавець зобов’язаний вживати заходів для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) (стаття 158 КЗпП України).
Види відповідальності за вчинення мобінгу
Адміністративна відповідальність
Стаття 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення: вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень) або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.
Діяння, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень) або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 гривень) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Фінансова відповідальність
Стаття 265 КЗпП України: порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – дев’ятим частини другої цієї статті – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення; вчинення порушення повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Параска МИТРОФАН,
головна державна інспекторка
відділу праці Управління інспекційної діяльності
у Чернівецькій області
Південно-Західного міжрегіонального
Управління Держпраці.
