З архіву “Карпат”
На колінах, «живим коридором», обабіч дороги з квітами, державною символікою та сльозами на очах, першого листопада 2022 року жителі Конятинської громади провели в останню путь КОМАРИЦЮ Олександра Петровича.
Старший сержант проходив службу у військовій частині А4007. Олександр загинув внаслідок авіаційного удару з боку противника біля населеного пункту Василівка Донецької області.
Неможливо описати горе рідних, близьких… У вічному смутку залишилась дружина Світлана, донечки Ірина та Юлія. Вони до останнього чекали його додому, бо він обіцяв, що повернеться, але підлий ворог не дав здійснити цю обіцянку. Йому було 52 роки. Ще б жити й жити, але Олександр героїчно загинув, аби ми могли ходити під вільним українським небом…
Він був людиною з великим серцем, котра поєднувала в собі найкращі риси – розум і доброту, щирість і порядність, наполегливість і працьовитість. Олександр Петрович був прикладом для багатьох. Все життя сумлінно працював, розвиваючи рідне село. І як справжній захисник, у скрутну годину своїми грудьми заслонив нас всіх від ворога, ставши пліч-о-пліч з найкращими синами України. Багато місяців надії та сподівання – завершилися сумною реальністю. Ця непоправна втрата болить кожному з нас… Так відгукуються про Олександра Комарицю рідні та односельці.
Герої не вмирають! Тепер Олександр оберігає нас з висоти – небесного війська. Світла пам’ять про захисника України назавжди збережеться у наших серцях…
Діана МОЙСА.
