З архіву “Карпат”
Війна продовжує нещадно забирати людські жертви. Цього тижня у смутку знову зустрічатиме свого сина Путильщина. 27 лютого у місті Кремінна неподалік Лиману загинув 44-річний дихтинчанин ЧВИЛЬ Юрій Петрович. Звичайний горянин, який доглядав за батьками-пенсіонерами, трудився у селі та хотів кращого життя. Він навіть не встиг створити сім’ю, але став у лави захисників, аби в усіх українських дітей було мирне майбутнє у своїй державі. Але бачив, як з початку війни гинуть захисники, у тому числі його друзі. Тому, коли 18 березня йому вручили повістку, мобілізувався без вагань.
З військового досвіду за спиною мав строкову службу в рядах 6 окремої президентської дивізії спеціального призначення. Був старшим сержантом. Разом із іншими захисниками брав участь у військовій операції з визволення Ізюму. Юрій хворів, рідина, що назбирувалася у колінному суглобі, часто нагадувала про себе. Але брат Іван згадує, що ніякі вмовляння піти у санчастину, не діяли. Юрій відмовлявся покидати військовий пост, бо ж там побратими. Нещодавно він супроводжував на Путильщину своїх загиблих товаришів Чечула Віталія та Дмитра Куриша. А нині опечалена родина та односельці з сумом проведуть в останню дорогу його…
Світла пам’ять нашому захисникові! Слава Героям, завдяки неоціненній жертві яких сьогодні Україна продовжує боротися за право називатися державою.
Людмила ФЕДЮК.
