Як кооператив “Дари Гуцульщини” заощаджує мільйони
Коли заходиш на подвір’я гірського кооперативу в селі Сергії на Путильщині, одразу відчуваєш насичений аромат свіжих і сушених грибів. Тут постійно кипить робота: люди заносять до цеху ящики з дарами лісу, які вже за кілька годин миють, сортують, шоково заморожують, маринують чи пакують.
Цей успішний кооператив за понад десять років пройшов шлях від простої заготівлі до потужного підприємства, продукція якого експортується до країн Європи, США, Ізраїлю та Південної Кореї. Щороку тут переробляють від 150 до 300 тонн дикорослих грибів та ягід, виплачуючи місцевим жителям близько 20 мільйонів гривень на рік. Сьогодні робота підприємства стала ще ефективнішою завдяки сучасним технологіям та грантовій підтримці. Цьогоріч кооператив отримав шість мільйонів гривень допомоги від FAO. Ці кошти дозволили придбати нове обладнання для миття, сушіння і заморожування, а також встановити потужну сонячну електростанцію на 100 кіловат.
В умовах постійних загроз для енергосистеми український бізнес змушений шукати нові шляхи для виживання. Особливо гостро це питання постає у віддалених гірських районах, де зима настає раніше, а негода чи аварії на лініях електропередач можуть надовго залишити без світла.
Однак навіть у таких викликах підприємці знаходять можливості для розвитку. Про те, як сонячна станція рятує швидкопсувну продукцію, чому вигідно інвестувати в альтернативні джерела та як гранти від міжнародних партнерів допомагають розвитку громад, нам розповів засновник кооперативу Сергій ТЕРЕН.
Початок повномасштабної війни у 2022 році приніс чимало викликів для кооперативу. Як зізнається Сергій Терен, спочатку ніхто не знав, як діяти далі, але колектив швидко згуртувався. Тоді тут почали готувати сухпайки для військових: збирали допомогу в Путилі, фасували у власну упаковку, варили кашу з грибами, робили снеки й відправляли великі партії на фронт. Згодом із прибутку кооперативу почали купувати автомобілі для захисників.
Ще однією серйозною проблемою став брак кадрів через мобілізацію чоловіків із колективу. Водночас керівництво розуміло, що енергосистема країни зіткнеться з важкими випробуваннями. Напередодні вторгнення кооператив брав участь у проєкті, який забезпечив підприємство 20-кіловатним генератором. Тоді всю наявну продукцію зібрали в один великий холодильник, що й допомогло врятувати врожай. Паралельно команда продовжувала подавати заявки на нові програми, аби гарантовано забезпечити себе стабільним живленням у майбутньому.
Грант від FAO та секрети потужної сонячної станції
Масштабна модернізація підприємства стала можливою завдяки грантовій підтримці від FAO у розмірі 6 мільйонів гривень. За ці кошти закупили нове обладнання для миття, сушіння і заморожування, а також встановили сонячну електростанцію потужністю 100 кВт.
Виникає логічне запитання: навіщо встановлювати станцію на 100 кВт, якщо власне споживання підприємства становить близько 50–60 кВт за годину? Як пояснює Сергій Терен, це продуманий крок на випадок нестабільної погоди та для нічного виробництва:
«Ми акумулюємо цей обсяг. Бо ми розуміємо, що сонце у нас не постійно є, а в нічний час все обладнання працює на повну потужність і взагалі безупину. А так ми день повністю покриваємо за рахунок сонячної енергетики і принаймні до середини ночі ми використовуємо акумульовану енергію».
Результати вражають: навесні підприємство повністю вимкнуло постачання з РЕМу і протягом чотирьох місяців користувалося виключно сонячною енергією. У сезон збору грибів та ягід, коли холодильні камери з температурою до -25°C, мийки та лінії переробки працюють на піку навантажень, власна генерація гарантує безперебійність. Навіть у похмурі дні завдяки новітнім двостороннім панелям станція продовжує генерувати струм (навіть 10 кіловат – це вже суттєва підмога). У планах підприємства – додати акумулятори ще на 100 кВт.
Економія у два мільйони гривень та зниження собівартості продукції
Перехід на зелену енергетику дає колосальний фінансовий ефект. За підрахунками, сонячна станція зекономить кооперативу приблизно 2 мільйони гривень за рік, а повністю окупить себе за три роки (для порівняння, при нинішній вартості кіловата світла для підприємств у 15 грн такі інвестиції – це порятунок).
Ці заощадження безпосередньо впливають на виробничий процес. Завдяки економії на електроенергії підприємство може спрямувати вивільнені кошти на закупівлю більшої кількості сировини у місцевих жителів. У розпал сезону необхідний значний обіговий ресурс, щоб вчасно закупити, переробити й реалізувати врожай. В результаті собівартість кінцевої продукції знижується, що вкрай позитивно відображається на конкурентоспроможності та міцному позиціонуванні на ринку.
Допомога громаді та розширення можливостей
Досвід успішного залучення гранту надихнув команду допомагати іншим. Коли почалася співпраця з програмою FAO, Сергій Терен оголосив про готовність підтримати всіх охочих жителів громади. Зокрема, цією допомогою успішно скористався підприємець із Мариничів Іван Полянчук. Хоча тут мова ішла про менші потужності, але це також суттєва економія на оплаті електроенергії.
Проєкт FAO виявився масштабним, і хоча підготовка заявки та звітність вимагали чималих зусиль і ретельного відстеження впливу на громаду, зараз триває вже четверта фаза програми. А кооператив продовжує допомагати мешканцям Путильщини користуватися такими можливостями.
Зацікавленість зеленими технологіями переросла у новий напрямок діяльності. Команда підключила місцевих спеціалістів і почала організовувати встановлення сонячних станцій на території Вижницького району, успішно змонтувавши вже 4 станції на Путильщині. Як зазначають фахівці, навіть на приватному будинку сонячна станція окупає себе стовідсотково за три роки.
Звертаючись до малого та середнього бізнесу в регіонах, який досі вагається щодо інвестицій у сонячну енергетику та гранти, Сергій Терен наголошує: «Звичайно, це крок в майбутнє, бо весь ЄС будувався на підставі грантів. Неймовірні кошти будуть вливатися в Україну на розвиток. Ці гроші безповоротні, але потрібно виконати всі умови, передбачені у заявках. Тому потрібно вчитися, брати невеликі суми і крок за кроком рухатися. Бо все одно – це додаткова допомога в розвиток вашого підприємства. Для малого бізнесу – це круг порятунку».
У випадку діяльності підприємства “Дари Гуцульщини” згуртованість членів кооперативу, які щодня працюють на результат, та сучасна зелена енергетика демонструють, що розвивати успішний бізнес європейського рівня можна в будь-яких умовах, перетворюючи виклики на нові можливості для всієї громади.
Людмила ФЕДЮК.
Матеріал підготовлено за участі у програмі “Енергетична просвіта для журналістів 3.0”
