Рубрика “Голос громад Путильщини” від учасниць “Media-UP”
Місяць тому я розповіла історію жителя села Міжброди Василя Савчука, який після початку повномасштабного вторгнення встановив на горі Болован прапори України та держав, що підтримали наш народ у найважчий час. Тоді й зрозуміла, що ця добра справа заслуговує на продовження, і вирішила організувати благодійний збір на облаштування цього особливого місця.
Результат перевершив усі очікування. Лише за тиждень необхідну суму (10000 гривень) ми зібрали! Щиро дякую кожному, хто долучився до збору, підтримав його донатом, добрим словом чи поширенням інформації. Саме завдяки вам вдалося втілити задум у життя.
За зібрані кошти ми з однодумцями встановили на вершині Болована оглядове дзеркало, оновили альтанку, впорядкували територію та замінили прапори, які відтепер знову гордо майорять над Буковинською Гуцульщиною. Це місце стало ще затишнішим і привабливішим для всіх, хто любить гори, рідний край та Україну.
Цей проєкт не вдалося б реалізувати без людей, які були поруч від першого до останнього дня. Насамперед мене підтримали мої найдорожчі люди — тато Юрій і мама Лілія, які допомагали на всіх етапах реалізації проєкту. До доброї справи долучилися й односельчани: Юрій Гожда та його син Дмитро, випускники нашої гімназії Михайло Артемчук і Дмитро Артемчук, Дмитро Плеска. Кожен із них вклав у цю справу свою працю, час і частинку душі.
Найбільшою нагородою стали щирі емоції самого Василя Савчука. Він був по-справжньому щасливий і зворушений тим, що його багаторічна праця не залишилася непоміченою, а знайшла підтримку серед людей. Дивлячись на оновлену вершину, він сказав слова, які, впевнена, запам’ятаються надовго: «Відтепер це місце на горі Болован буде називатися Центром Перемоги».
Я щиро вірю, що ця історія – не лише про прапори, альтанку чи дзеркало. Вона про людей, які довели: коли є бажання робити добро, спільними зусиллями можна втілити навіть найсміливіші задуми. І саме такі справи роблять нашу громаду сильнішою, а Україну — незламною.
P. S. Окрема подяка моїм натхненникам і мотиваторам – Людмилі Федюк та Валерію Киверо. Дякую за віру в мене, мудрі поради та підтримку, які стали важливою частиною цього проєкту.
Софія ХОЛЕВАН.
