2 серпня свій поважний 99-ий день народження відзначив Ілля Танасійович СКРЕПЧУК із села Довгопілля. Це вік цілої епохи, сповненої невтомної праці, життєвих випробувань, великої любові та незламності духу. Зі святом ювіляра щиро привітали голова громади Олексій Скрипчук та велика, дружна родина, яка є його найбільшою гордістю і розрадою.
Народився Ілля Танасійович у 1927 році в простій селянській сім’ї. Родина виховувала двох дітей – його та сестричку. Батько Танасій був знаним майстром: клав печі, що тоді надзвичайно цінувалося серед горян, робив хрести та майстерно різьбив по дереву. Цей золотий дар передався і синові – усе життя Ілля Танасійович любив працювати з деревом, створюючи вироби власними руками, а також дбав про вівці. Мама Анна вірно тримала домашнє господарство, пантрувала за всім біля хати.
Дитинство минуло в щоденних турботах: жили бідно, а працювали тяжко від зорі до зорі. Доля готувала хлопцеві чимало гірких випробувань. У ранньому віці він разом із батьком лишилися самі: спочатку від страшного тифу померла сестричка, а за пів року – матуся… Попри раннє сирітство, хлопчик змалечку вчився виживати і триматися за життя. Закінчив три класи румунської школи, а коли підріс, працював і на полонинах, і в лісі. Згодом роки трудився на сплавах лісу, керуючи важкими дарабами на бурхливих карпатських річках.
Серед буремних буднів знайшлося місце і для справжнього великого почуття. У 29 років Ілля зустрів дівчину Олену з рідного Довгопілля. Почали зустрічатися, а через пів року побралися. Разом вони пройшли руку об руку довге і щасливе життя, народили та виховали двох дітей – дочку Марію та сина Юрія. Хоча вже 19 років, як дружини не стало, світла пам’ять про неї назавжди залишилася в серці чоловіка.
Життя не берегло його від болючих втрат: сина Юрія дідусь уже поховав через важку хворобу, а дочка Марія після перенесеного інсульту вже рік прикута до ліжка. Та сьогодні любов і турбота сторицею повертаються до Іллі Танасійовича від його великої родини. У нього семеро внуків, сімнадцять правнуків, а також підростає маленький праправнук Євгенчик – продовження їхнього роду.
Останні роки Ілля Танасійович проживає в селі Костинець разом із онучкою Наталею. І хоча понад 30 років він не був у рідному Довгопіллі, серцем він завжди там, у горах своєї юності. На долю дідуся випадало ще одне важке випробування – цілих 10 років він майже нічого не бачив. Але завдяки Божій допомозі без жодних втручань лікарів він знову споглядає цей світ своїми очима, щиро радіючи кожному новому дню, сонцю і людям навколо. Він переконаний: усе в цьому світі тримається на милості Господній.
Сьогодні, дивлячись на пройдений шлях Іллі Танасійовича, дивуєшся його життєвій мудрості. Серед головних секретів довголіття – як сімейного, так і власного – він називає прості, але вічні істини: усе в житті має будуватися на щирій любові, взаєморозумінні та міцній молитві до Бога. А ще людину міцно тримає здорова природна їжа та праця, яка ніколи не лякала його.
99 років — це велична книга життя, написана мозолястими руками, добрими справами та незламним загартованим характером. Тож бажаємо нашому ювіляру міцного здоров’я, мирного неба над головою та спокійних, світлих днів у колі рідних. Многая і благая літа Вам, Ілля Танасійовичу!
Людмила ФЕДЮК.
