Буковинська молодь активно заявила про себе на всеукраїнському рівні, продемонструвавши неймовірну активність і жагу до змін. Наш регіон Буковина упевнено посів почесне друге місце в Україні за кількістю переможців у другому турі молодіжних грантів для малих територіальних громад, поступившись лише Полтавщині.
Президент України підписав указ про фінансування масштабних ініціатив, завдяки чому цього року в громадах країни втілять уже 272 молодіжні проєкти на суму 45 мільйонів гривень. Особливою родзинкою цього сезону стало те, що серед переможців уперше є неповнолітні — наймолодшим новаторам виповнилося всього по 14 років. Деякими ідеями та планами їхнього втіленнями учасники та учасниці поділилися з “Карпатами”. Тож що саме готує наша талановита молодь і які ідеї отримали фінансову підтримку – читайте у нашому матеріалі.
«DobroLab»: підтримкам волонтерського руху в Путилі
Цей проєкт об’єднав молодь Усть-Путильської громади навколо спільної мети – зробити волонтерську діяльність більш системною, ефективною та доступною. Ініціатором став Святослав Скидан, який до цього часу активно допомагав мамі та знайомим, що волонтерили при Усть-Путильській школі мистецтв. Бачачи цю віддану справу зсередини, він вирішив підтримати її на системному рівні та створити щось масштабне. Так народився проєкт «DobroLab – молодіжна лабораторія волонтерства».
З початку повномасштабної війни місцева молодь не залишається осторонь. Упродовж 2022–2025 років на базі школи мистецтв уже провели понад 70 волонтерських ініціатив, організували близько 10-12 благодійних заходів та відправили понад 300 гуманітарних посилок для українських захисників. Допомогу тут плекають спільними зусиллями: учні, молодь, викладачі та батьки виготовили понад 3000 окопних свічок, близько 150 маскувальних сіток і сформували понад 600 наборів енергетичних перекусів.
Однак раніше ця діяльність мала частково стихійний характер і трималася на підтримці запитів та власному ентузіазмі без належного обладнання. Тепер же, завдяки грантовій підтримці, ситуація зміниться. Головна мета проєкту – створити на базі Усть-Путильської школи мистецтв сучасний відкритий молодіжний волонтерський простір. У межах ініціативи планують облаштувати спеціалізований простір, де регулярно проводитимуть не менше 2 заходів щомісяця (загалом 10–12 подій за час реалізації проєкту). А також забезпечити хаб системою резервного живлення, що гарантує безперебійну роботу навіть під час відключень світла. Організувати підготовку та вакуумування не менше 300 порцій харчів, виготовлення 250 енергетичних наборів і 200 окопних свічок. І, крім практичної діяльності, провести 3–4 освітні тренінги та воркшопи для 50–60 молодих людей, спрямовані на розвиток лідерства, командної роботи й упевненості у власних силах.
Команда проєкту не гає часу. На сьогодні молодь уже самотужки підготувала приміщення, де функціонуватиме волонтерський хаб, і навіть розпочала заготівлю фруктів для сухих перекусів захисникам. Крім того, керівник проєкту вже підписав необхідні договори з тренерами, які проводитимуть навчання, та ФОПами-постачальниками обладнання. «DobroLab» доводить, що сучасна молодь не чекає на кращі часи, а створює їх сама. Поєднуючи при цьому реальну допомогу фронту з особистим розвитком та лідерством у громаді.
«Гармонія»: коворкінг-простір для єдності ветеранів та молоді
«Створення безпечного та доступного коворкінг-простору “Гармонія” для національно-патріотичного виховання молоді та психологічної підтримки, соціальної адаптації та інтеграції в життя громади ветеранів і демобілізованих осіб» – так звучить повна назва амбітного проєкту, який реалізує Ірина Скрипчук з Усть-Путили.
Оскільки грантові умови не передбачають масштабних інфраструктурних витрат на будівельні роботи чи ремонти, усю цю частину учасники роблять самотужки. Зараз ініціативна команда активно завершує внутрішні роботи, встановлює нові вікна та облаштовує пандус для безбар’єрного доступу у ветеранському просторі в приміщенні сільської ради (раніше тут працювала Укрпошта). У цій праці об’єдналися всі, бо хоча формальним подавачем проєкту виступає одна молода людина, на практиці навколо ідеї згуртувалася потужна робоча команда. Зокрема, велику допомогу з ремонтом приміщення надають місцеві громадські організації «Злагода» та «Усть-Путильська успішна молодь», а також самі ветерани.
Матеріальна частина проєкту спрямована на створення затишку та комфорту для дозвілля. Тож за грантові кошти планують закупити чотири зручні дивани, сучасний телевізор, різноманітні настільні ігри та поліграфічну продукцію.
Формат роботи простору зосереджений на живій комунікації – протягом проєкту заплановано провести сім активностей, які об’єднають ветеранську спільноту, сім’ї мобілізованих та молодь. Організаційний процес чітко структурований: спершу мають укласти всі угоди з підрядниками, після чого надійдуть 80% фінансування.
Події стартують уже зовсім скоро: на початок вересня заплановане урочисте відкриття простору. Першою подією стане стратегічний мозковий штурм, під час якого організатори хочуть почути від ветеранів, на які теми та формати зустрічей вони найбільше чекають.
Особливою родзинкою цієї ініціативи є те, що паралельно ветеранська спільнота Усть-Путильської громади створює власну громадську організацію, що гарантує подальшу системну та довготривалу співпрацю. Проєкт має завершитися 30 жовтня, ставши ще однією міцною ланкою, що зближує покоління та зміцнює тил у єдності.
Селятинська громада – лідер за розмаїттям ідей
Як розповідає начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Селятинської сільської сільської ради Уляна Карабка, завдяки грантовій підтримці молодь громади реалізує одразу вісім потужних молодіжних ініціатив. Кожен із цих проєктів доповнює один одного, створюючи цілісну екосистему для творчості, безпеки та розвитку краю.
Відкриває цю хвилю змін Інна Андрієвич, яка реалізує в селі Плоска проєкт «Арт&Гра: молодіжна зона активності». Її ініціатива закладає основу для творчої та інтелектуальної активності молоді, плавно перетікаючи у масштабніші задуми громади.
Продовжуючи ідею мобільності та доступності, Богдан Бойчук створює мобільний молодіжний простір «Вільна вулиця» з основною локацією в селі Селятин. Цей формат дозволяє стирати географічні межі, доставляючи неформальну освіту й культурні події до віддалених гірських куточків.
Там, де народжується простір для спілкування, незмінно постає питання збереження витоків. Саме тому логічним продовженням стала ініціатива Лесі Горбан, яка втілює задум «Молодь передає історію». Через практичне освоєння традиційної вишивки проєкт зміцнює локальну ідентичність і зв’язок поколінь.
Отримавши культурний фундамент, молодь прагне заявити про нього ширше. І тут естафету переймає сама Уляна Іллівна Карабка. Вона реалізує проєкт «Відкрий громаду: молодь створює туристичний контент», де створений медіапростір допомагає фіксувати й популяризувати туристичний та природний потенціал краю.
Цей інтерес до рідного краю природно виходить на міжнародний рівень завдяки Віталіні Лукан. Вона започаткувала ініціативу «Селятин-Париж: молодь Селятинської громади та Румунії відновлює історію маршруту», яка об’єднує молодь України та Румунії задля дослідження історичної пам’яті та транскордонних зв’язків.
Активне дослідження гір та подорожі вимагають і відповідної підготовки, яку забезпечує наступний проєкт. Лілія Лучик спрямувала зусилля на ініціативу «Підготовка молоді Селятинської громади: гірська безпека та перша допомога», даруючи молодим людям практичні навички безпечної поведінки в умовах гірської місцевості та реагування у критичних ситуаціях.
Завершує цей потужний ланцюжок ініціатив Назар Полянчук, який реалізує проєкт «Energy Point – місце зустрічі, спілкування та енергії молоді». У самому центрі Селятинської громади створено точку збору, де вся ця накопичена енергія, ідеї та навички знаходять свій дім для щоденного спілкування та нових звершень.
Екосистема молодіжних ідей у високогір’ї
Конятинська територіальна громада цього року вражає активністю: одразу сім представників і представниць громади стали переможцями грантового конкурсу, залучивши на свої ініціативи 1 175 000 гривень. Їхні проєкти охоплюють усі сфери – від збереження автентичної гуцульської культури до безпеки, медіа та психоемоційного відновлення.
Культурний пласт Гуцульщини отримав потужну підтримку одразу через кілька яскравих ініціатив. Так Юрій Чучко у проєкті «Я-ГУЦУЛ!» ставить за мету зберегти та популяризувати гуцульську спадщину, поєднуючи вікові традиції з сучасними форматами. Проєкт зміцнює локальну ідентичність і формує імідж регіону як унікального осередку автентичної культури. Автор ідеї розповідає, що це має бути одноденний фестиваль орієнтовно наприкінці вересня – на початку жовтня. Місце проведення – полонина Морозівка. У межах проєкту будуть закуплені національний одяг, вишиванки, гердани тощо. Пополяризація Гуцульщини триватиме протягом усього року в бібліотеках, школах, клубах. А фестиваль мав би стати фінальною точкою. Це таке колоритне дійство, яке мало би продовжуватися з року в рік.
Іван Палійчук (проєкт «Зорі Карпат») зосереджений на збереженні автентичного музичного фольклору та навчанні молоді гри на традиційних народних інструментах. Колектив представлятиме багату музичну спадщину Карпат на різноманітних заходах. Наталія Мартинюк реалізує проєкт “Код Гуцульщини”, спрямований на збереження культурної спадщини предків.
У час, коли молодь потребує особливої підтримки й навичок самозахисту, ініціативи спрямовані на практичну користь. Так, Леся Дмитроняк у межах проєкту «Сила гір: шлях відновлення разом» пропонує унікальну ідею психоемоційного відновлення для дітей, молоді та військових через мандрівно-терапевтичні та туристичні ініціативи у гірському середовищі, використовуючи цілющу силу карпатської природи.
Проєкт “Твоя безпека – твоя сила” Анастасії Григоряк спрямований на те, щоб навчити молодь правильно діяти в надзвичайних ситуаціях, користуватися засобами захисту та надавати домедичну допомогу.
Сучасні цифрові інструменти та простір для комунікації також стають доступнішими завдяки таким проєктам. Адже Наталія Ковбиш у межах проєкту «МедіаSTUDIO: рівний доступ до творчості та розвитку» створює сучасний простір для розвитку творчих і цифрових навичок, зокрема для дітей та молоді з особливими освітніми потребами. Тут створюватимуть професійний фото- та відеоконтент.
Наталія Грималюк у проєкті «Кіно мандрує Гуцульщиною» передбачає створення мобільного літнього кінотеатру для проведення яскравих культурно-освітніх заходів просто неба.
Кожна ідея – це не просто освоєння коштів, а справжнє перезавантаження життя у селах, де кожен простір стає місцем сили, а кожна інтерактивна подія гуртує громаду. Молодь не чекає зміни, вона вже створює сучасні умови для розвитку, творчості, безпеки й комунікації власноруч.
Людмила ФЕДЮК.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
