Тривожний і неспокійний День матері цього року для українських матерів. Тривожаться серця за дітей, які зараз захищають Україну, нема спокою ні на хвильку. День і ніч линуть материнські молитви до Господа, щоби вберіг дітей та повернув їх живими додому. А ще гіркішим це свято є для тих матерів, в яких війна відібрала найцінніше і разом зі смертю дитини вирвала з грудей серце.
5 травня минув рік, як під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Богданівка Донецької області загинув Моцко Микола Костянтинович із Шепота. Чорним став цей день для матері Василини Федорівни та всієї родини. Минув рік із дня тяжкої втрати і цього року напередодні річниці смерті Миколи (а 12 травня він міг відзначити 29-ий день народження) рідні вирішити увіковічнити пам’ять про сина. Тож у центрі села Шепіт за власні кошти вони встановили банер, а комунальна служба Селятинської громади допомогла з монтажем.
На відкриття пам’ятного стенду прийшли жителі Шепота та сусідніх сіл, місцева ветеранська організація, матері загиблих Героїв та керівництво громади. Зокрема, голова Селятинської громади Валерій Полянчук відповідно до листа Путильського відділення №1 Вижницького РТЦК та СП вручив подяки матерям загиблих захисників. У глибокій скорботі присутні вшанували пам’ять Героїв та материнський подвиг осиротілих жінок.
Користуючись нагодою, цього дня голова громади також вручив орден матері-героїні жительці Шепота Олені Павлюк. А працівники культури привітали матерів музичними номерами. Валерій Полянчук наголошує, що попри усі труднощі потрібно збиратися разом, спілкуватися з людьми, дякувати їм і підтримувати. Бо кожному важливо зараз відчувати підтримку. Особливо тим родинам, які відчули біль втрати найдорожчих людей на війні.
